Перший уряд Ізраїлю

Перший уряд Ізраїлю (івр. ממשלת ישראל הראשונה‎) сформував Давид Бен-Ґуріон 8 березня 1949 року, через півтора місяці після виборів до першого Кнесету. Його партія «Мапай» утворила коаліцію з партіями «Об'єднаний релігійний фронт», «Прогресивна партія», «Сефарди та східні громади» та «Демократичний список Назарету». В уряді було 12 міністрів.

Перший уряд Ізраїлю
Дата формування	10 березня 1949
Дата розпуску	1 листопада 1950
Наступний	Second government of Israeld

Перший уряд Ізраїлю 1 травня 1949 р. Зліва направо: Голда Меїр, Залман Шазар, Бхор Шалом Шитріт, Цві Маймон (урядовий стенографіст), Дов Їосеф, Еліезер Каплан, Моше Шарет, прем'єр-міністр Давид Бен-Ґуріон, Зеєв Шерф (секретар кабінету), Пінхас Розен, Давід Ремез, Хаїм Моше Шапіра, Їцхак-Меїр Левін, Єгуда Лейб Маймон

Важливим законодавчим актом, прийнятим під час правління першого уряду, був закон про освіту 1949 року, який запровадив обов'язкове шкільне навчання для всіх дітей у віці від 5 до 14 років[1].

Бен-Ґуріон подав у відставку 15 жовтня 1950 року після того, як «Об'єднаний релігійний фронт» заперечив проти його вимог закрити Міністерство постачання та нормування та призначити бізнесмена міністром торгівлі та промисловості, а також щодо питань освіти в таборах нових іммігрантів.