Першоджерело

Першоджерело, первинне джерело інформації — назва класифікації джерела інформаційного матеріалу за послідовністю;[1] Це безпосереднє джерело певних відомостей або оригінальна основоположна праця в якій-небудь галузі науки, культури тощо;[2] джерело, що містить первинну інформацію (наприклад, оригінального первинного дослідження).[1]

Первинне джерело — відносний термін (як і «вторинне») для класифікації, тому деякі джерела можуть бути класифіковані як первинні або вторинні, в залежності від того, як вони використовуються.[3][4][5][6]

Першоджерела в різних галузях

При вивченні історії як навчальної дисципліни, первинними джерелами є артефакти, документи, записи, які були створені у період часу, який відповідає події, що досліджується. Розрізнення джерел на первинні та вторинні вперше з'явилося саме у області історіографії, коли історики почали класифікувати історичні джерела, що вони вивчали.[джерело?]

Аналогічні визначення використовуються у бібліотечній справі та інших областях науки. У журналістиці первинним джерелом може бути особа з безпосереднім знанням ситуації або учасник події, що висвітлюється у матеріалі.[джерело?]

В науковій літературі первинним джерелом є початкова публікація даних експерименту, дослідження, початкова публікація нової теорії, її обґрунтування і результати.[джерело?]

В політології, в політичній історії, політичній публіцистиці, первинними джерелами є офіційні доповіді, брошури, тексти виступів, листи учасників події, плакати, офіційні результати виборів, свідчення очевидців.[джерело?]

Див. також

Примітки
  1. Фармакоекономіка: Навчальний посібник для студентів вузів /Л. В. Яковлєва, Н. В. Бездітко, О. О. Герасимова та ін. / За ред. Л. В. Яковлєвої. — Вінниця: Нова Книга, 2009. — 208с. (стор.:50) ISBN 978-966-382-143-6
  2. Академічний тлумачний словник української мови
  3. «Primary and secondary sources Архівовано 1 березня 2016 у Wayback Machine.». Ithaca College Library.
  4. Kragh, Helge (1989). An Introduction to the Historiography of Science. Cambridge University Press. с. 121. ISBN 0-521-38921-6. «[T]he distinction is not a sharp one. Since a source is only a source in a specific historical context, the same source object can be both a primary or secondary source according to what it is used for.»
  5. Delgadillo, Roberto; Lynch, Beverly (1999). Future Historians: Their Quest for Information. College & Research Libraries: 245–259, at 253. «[T]he same document can be a primary or a secondary source depending on the particular analysis the historian is doing»,
  6. Monagahn, E.J.; Hartman, D.K. (2001). Historical research in literacy. Reading Online 4 (11). «[A] source may be primary or secondary, depending on what the researcher is looking for.»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.