Історіографія

Історіогра́фія (від грец. ἱστορία (історія) — розповідь про минуле та грец. γραφω (графо) — пишу) як поняття застосовується у трьох значеннях:

  • як спеціальна галузь історичної науки, що вивчає її історію, процес нагромадження і розвитку історичних знань;
  • як сукупність досліджень, наукової літератури, присвячених певній добі, періоду, проблемі, події, регіону чи країні;
  • як науковий аналіз повноти й вірогідності дослідження в історичній науці тієї чи іншої проблеми, теми, події, певного періоду конкретної доби.
Історія науки
«Батько історії» Геродот
Хронологія Категорія • Портал

Історіографія вживається у вдосконаленні методології історичних досліджень.

Українська історіографія — спеціальна галузь історичної науки, яка вивчає тенденції розвитку історичних знань, української історичної думки, діяльність наукових осередків та центрів історичної науки, внесок визначних українських істориків у збагачення історичних знань не лише з історії України, але й світової історії.

В Україні термін «історіографія» в його сучасному значенні дістав поширення в другій половині XIX ст., спочатку в Галичині, а пізніше на Наддніпрянщині. Імператорський університет Св. Володимира був одним з піонерів серед російських університетів щодо викладання історіографії. У 1874 професор І. Лашнюков опублікував у Києві «Очерки русской историографии». Велику увагу історіографічним дискурсам приділяли університетські професори М. Максимович, М. Костомаров, В. Іконников, В. Антонович.

Див. також

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.