Пер Інгве Олін

Пер Інгве Олін народився у Швеції 16 січня 1969 року, відомий своєю роботою у гуртах Morbid і Mayhem.

Знайомі музиканти описували Оліна як дивного інтроверта. Наприклад, гітарист Mayhem Ейстейн Ошет (Євронімус) згадував у листах: «Я дійсно думаю, Дед психічно хворий. Як ще можна описати хлопця, котрий не їсть, щоб виглядати виснаженим? Або носить майку з рекламою ритуальних послуг?»

Ударник Emperor Борд «Фауст» Ейтхун писав, що Дед «був хлопцем, котрого неможливо було добре пізнати. Я думаю, що навіть хлопці з Mayhem не знали його. З ним було важко зблизитися. Я зустрічався з ним всього шість або сім разів, останній — за дві тижні до смерті. У нього було багато ідей, які лякали. Пам'ятаю, Ошет сказав, у нього немає почуття гумору. Воно було, але дуже похмуре. Не думаю, йому подобалося жити у цьому світі».

Олін був готовий на все, щоб досягти бажаного образу й атмосфери на концертах. З самого початку кар'єри він використав корпспейнт. Згідно зі словами Некробутчера: «Це не було наслідуванням Kiss і Елісу Куперу, котрі використали макіяж. Дед дійсно хотів виглядати як труп. Він робив це не для того, щоб виглядати круто». Також Хеллхаммер зауважив, Олін «був першим блек-металістом, котрий використав корпспейнт».

Щоб ще більше бути схожим на покійника, Олін закопував свій одяг перед концертом і відкопував його в ніч виступу. Гелгамер згадував, «перед шоу Дед закопував одяг у землю, так, що він починав гнити й надавав йому „цвинтарного“ вигляду. Якось одного разу попросив закопати у землю його самого — хотів зробити шкіру блідішою».

Під час виступів Олин часто завдавав собі рани мисливським ножем і битим склом. При цьому йому подобалося споглядати реакцію навколишніх. Під час концерту у Сарпсборізі в лютому 1990 Дед так сильно порізався, що його повезли до лікарні через втрату крові. Під час туру з Mayhem він підібрав мертвого ворона й засунув його у пакет. Дед полюбляв нюхати труп птаха перед виступами, щоб співати «зі смородом смерті у ніздрях».

У 1990 році учасники Mayhem переїхали у «старий дім у лісі» біля Осло (Krakstadt). До цього гурт зазнавав проблем з оселею і місцем для репетицій, деякий час Оліну навіть довелося жити у машині. Після переїзду Гелгамер зауважував, що у вільний час Олін малював, читав, писав листи або ж «просто сидів один у кімнаті, усе більше і більше поринаючи у депресію». Окрім того, Дед весь час сварився з Євронімусом. Під час європейського турне Mayhem Дед був так виснажений, що в нього починалася кровотеча з носа. Після того, як гурт повернувся у Норвегію, Олін ще більше замкнувся у собі.

8 квітня 1991 року Дед скоїв самогубство у своїй кімнаті. Спершу він порізав собі вени, а потім вистрілив у голову з дробовика. Зброя, імовірно, належала Євронімусу (Ошету), а патрони були різдвяним дарунком Варґа Вікернеса. Євронімус у цей час поїхав у справах лейблу в Осло, а Гелгамер відвідував батьків. За день до цього до Оліна прийшов знайомий, і вони довго говорили про смерть і суїцид. Гелгамер згадує, що після цієї розмови «…Дед виглядав дуже веселим, наскільки це було можливо для його понурої фізіономії». Повернувшися з міста, Ошет зауважив, що двері замкнено, а єдиного ключа немає на місці. Вирішивши проникнути у дім через вікно, Євронімус поліз у кімнату Деда. Там він побачив Оліна, що напівлежав на ліжку з розрізаними венами і дробовиком на колінах. Олін залишив передсмертну записку, у якій було написано «Sorry for all the blood» («Прошу вибачення за кров»). Хоча Гелгамер стверджує, Олін також написав там, чому він скористався дробовиком — ніж був занадто тупим.

Замість того, щоб викликати поліцію, Ошет поїхав у найближчий магазин і купив одноразовий фотоапарат, щоб сфотографувати труп. Повернувшись, Євронімус переклав ніж з дробовиком, щоб фотографії виглядали «живописніше» і зробив кілька знімків. Некробутчер зауважив: «Я думаю, Ейстейн був шокований самогубством Деда, і зробив фото, щоб упоратись із цим». Ці фотографії швидко розійшлись серед фанатів гурту і були використані у якості пропаганди блек-метал музики і розкрутки маловідомих гуртів. Одна з них пізніше була використана колумбійським бутлеггером у якості обкладинки для альбому «Dawn of the Black Hearts». Потім Ошет зателефонував Гелгамеру й розповів1 про те, що сталося.

Поліція забрала тіло Оліна, але кімнату покинули неприбраною. Не витримавши запаху, що розповсюдився домом, Євронімус переїхав до батьків, однак Гелгамер залишався там ще деякий час. Одного разу, зайшовши у кімнату Деда, Гелгамер знайшов під ліжком кілька уламків черепа, з котрих потім, зі слів групи, зробив намисто. Ошет роздавав їх тим, кого вважав «гідними».

Нарешті, чутки стверджують, Ошет зробив гуляш із мозку Оліна. Однак, гурт пізніше спростував ці чутки.

Некробутчер уважав, що  «люди стали більше цінувати блек-метал сцену після того, як Дед застрелився… Я думаю, саме його самогубство дійсно її змінило».

Сам Ошет ненадовго пережив Деда. У 1993 році під час сварки він був убитий Варґом Вікернесом.

У Morbid (пізні записи — це перевидання):

• December Moon (демо, 1987)
• Death Execution (збірник, 1995)
• Live in Stockholm (концертний альбом, 2000)
• Death Execution III (EP, 2001)

У Mayhem:

• Live in Leipzig (концертний альбом, 1993)
• Dawn of the Black Hearts (бутлег, 1995)
• Out from the Dark (репетиція, випущена як EP, 1996)
• Freezing Moon (сингл, 1996).

• Офіційний сайт Mayhem