Петаліт
Петаліт (рос. петалит; англ. petalite; нім. Petalit m) — мінерал, алюмосилікат літію каркасної будови.
Петаліт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | LiAl(Si₄O₁₀) |
Nickel-Strunz 10 | 9.EF.05 |
Ідентифікація | |
Сингонія | Моноклінна сингонія |
Інші характеристики | |
Названо на честь | листок[2] |
Типова місцевість | Utöd[2] |
Петаліт у Вікісховищі |
Загальний опис
Хімічна формула: Li[AlSi4O10]. Містить (%): Li2O — 4,9; Al2O3 — 16,7; SiO2 — 78,4. Типовий для літієвих пегматитів. Домішки практично відсутні.
Сингонія моноклінна. Утворює в пегматитах великі (до 30 — 40 см, іноді до перших м) блоки або ізометричні зерна в складі дрібнозернистих кварц-мікроклін-петалітових агрегатів.
Спайність досконала по (001).
Густина 2,4-2,5.
Твердість 6,0-6,75.
Колір білий з відтінками.
Блиск скляний. Крихкий. Фосфоресціює.
Типовий мінерал рідкісно-металічних гранітних пегматитів, де часто асоціює зі сподуменом і ін. літієвими мінералами. Цінна сировина для кераміки.
У родов. Бікіта (Зімбабве) є літієвою рудою. Інші знахідки: о. Ельба (Італія), Варутреск (Швеція), Манітоба (Канада), Казахстан, РФ.
Від грецьк. «петальон» — пелюстка, листок (J.B.d'Andrada, 1800).
Синоніми: касторит.
Відкриття літію
Аналізуючи петаліт у 1817 році Йоганн Арфведсон відкриває хімічний елемент літій у формі сполуки.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Андраде Ж. д. Der eigenschaften und kennzeichen einiger neuen fossilien aus Schweden und Norwegen nebst einigen chemischen bemerkungen ueber dieselben // Allgemeines Journal der Chemie / за ред. A. N. Scherer — 1800. — Т. 4. — С. 28–39.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Петаліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Петаліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.