Петеріс Плакідіс

Пе́теріс Пла́кідіс (латис. Pēteris Plakidis; 4 березня 1947, Рига, Латвійська РСР, нині Латвія 8 серпня 2017 року, там само) — латвійський композитор, диригент, піаніст і педагог.

Петеріс Плакідіс
латис. Pēteris Plakidis
Основна інформація
Дата народження 4 березня 1947(1947-03-04)[1]
Місце народження Рига, Латвійська РСР, СРСР[2]
Дата смерті 8 серпня 2017(2017-08-08)[3][1] (70 років)
Місце смерті Лієпая, Латвія
Громадянство СРСР і Латвія
Професії композитор, піаніст
Освіта Emils Darzins Music Schoold і Латвійська академія музики

Біографія

Навчався в Музичній школі імені Еміля Дарзіня. У 1970 році закінчив Латвійську консерваторію у класі композиції Яніса Іванова і Валентина Уткіна. У 1975 році там само закінчив аспірантуру і став викладати в альма-матер, де в 1991 році став професором композиції. Виступав як піаніст і диригент. У 1969—1974 роках — музичний директор Латвійського національного театру. Писав музику для кіно і театру. Автор пісень і романсів на вірші Іманта Зієдоніса, Лаймоніса Камари, Маріса Чаклайса й інших латвійських поетів. Займався обробкою народних пісень.

Був одружений на оперній співачці Майї Крігена.

Твори

  • Поема для хору та симфонічного оркестру «Стрілець» (на вірші Вітаутаса Людени і народні, 1970; 2-га ред. 1972)
  • «Легенда» для симфонічного оркестру (1976)
  • Концерт для фортеп'яно та симфонічного оркестру (1975)
  • «Музика» для фортеп'яно, струнного оркестру і литавр (1969)
  • «Прелюдія» і пульсація для квінтету духових інструментів (1975)
  • Концерт для групи солістів і симфонічного оркестру «Перекличка» (1977)
  • «Спів» для оркестру (1986)
  • Симфонія для хору a cappella «Приреченість» (1986)
  • Тріо для фортеп'яно, скрипки та віолончелі (1966)
  • Соната для фортеп'яно № I (1965)
  • Соната для фортеп'яно № II (1968)
  • Концерт-балада для 2-х скрипок, фортеп'яно та струнного оркестру (1984)
  • 2 ескізи для гобоя (1975)
  • Ліричний цикл для мецо-сопрано, флейти, гобоя, кларнета і контрабаса (на вірші Лайми Лівени і Кнутса Скуеніекса, 1973)

Нагороди

  • 1969 — диплом Всесоюзного конкурсу молодих композиторів («Музика для фортеп'яно, струнного оркестру і литавр»)
  • 1982 — Заслужений артист Латвійської РСР
  • 1976 — премія Ленінського комсомолу Латвії
  • 1990 Народний артист Латвійської РСР
  • 1996 — Велика музична нагорода Латвії

Література

  • Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М .: Радянська енциклопедія, 1991. — С. 425 — ISBN 5-85270-033-9
  • Шварц, Людмила. Ключ до гармонії. " Зміна ", № 1187, Січень, 1976.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.