Петре Карп
Петре Карп (рум. Petre P. Carp; 29 червня 1837, Ясси — 19 червня 1919, Цибенешть, Румунія) — румунський державний діяч.
| Петре Карп рум. Petre P. Carp | |||
 Петре Карп | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 7 червня 1900 — 13 лютого 1901 | |||
| Попередник: | Ґеорґе Кантакузіно | ||
| Спадкоємець: | Дмитру Стурдза | ||
| |||
| 29 грудня 1910 — 27 березня 1912 | |||
| Попередник: | Йонел Братіану | ||
| Спадкоємець: | Титу Майореску | ||
| |||
| 21 березня 1888 — 5 листопада 1889 | |||
| Попередник: | Михаїл Пхерекіде | ||
| Спадкоємець: | Александру Лаговарі | ||
| Народження: |
29 червня 1837 Ясси | ||
| Смерть: |
19 червня 1919 (81 рік) Цибенешті, Румунія | ||
| Країна: | Румунія | ||
| Освіта: | Боннський університет і Französisches Gymnasium Berlind | ||
| Партія: | Консервативна партія (Румунія) | ||
Біографія
Брав участь у поваленні Александру Кузи, був міністром закордонних справ у кабінеті Манолаке Костаке Єпуряну, дипломатичним агентом у Відні, міністром народної освіти, пізніше стояв на чолі перетвореної консервативної (юнімістської) партії.
У 1888 році в перехідному кабінеті Т. Росетті Карп зайняв впливове становище й редагував нову програму уряду (підйом селянського й міського станів, децентралізація управління, незмінюваність суддів, поліпшення стану духовенства, поширення релігійної освіти). У кабінеті Ласкера Катарджу в 1892 році Карп отримав портфель міністра державного майна.
Був переконаним германофілом і прихильником участі Румунії в Першій світовій війні на боці Троїстого союзу. Коли Румунія вступила у війну на боці Антанти і частину її території було окуповано австро-угорськими військами, Карп підтримав колабораціоністський «уряд» Лупу Костаки на окупованій території і мав репутацію його «сірого кардинала».
Петре Карп, карикатура
Джерела
- Карп, Петр // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
- Omul potrivit la locul potrivit[недоступне посилання з грудня 2021], 12 decembrie 2005, Adriana Oprea-Popescu, Jurnalul Național
- Finalul[недоступне посилання з грудня 2021], 12 decembrie 2005, Adriana Oprea-Popescu, Jurnalul Național
- 1907-2007: Satul fara rasculati, 13 februarie 2007, Laura Toma, Sidonia Silian, Jurnalul Național
- P. P. Carp, «cavalerul dreptății mâncate de lupi», 15 ianuarie 2008, Ion Mitican, Ziarul Lumina
- Petre P. Carp — un suflet, un caracter, o idee, 22 septembrie 2007, Mircea Dumitriu, România liberă