Петрова Галина Костянтинівна
Петро́ва Гали́на Костянти́нівна ( нар. 9 вересня 1920 — пом. 8 грудня 1943) — санінструктор 386-го окремого батальйону морської піхоти Новоросійської військово-морської бази Чорноморського флоту, головний старшина, Герой Радянського Союзу (1943).
Галина Костянтинівна Петрова | |
---|---|
| |
Народження |
9 вересня 1920 Миколаїв |
Смерть |
4 грудня 1943 (23 роки) Ельтіген |
Країна | СРСР |
Приналежність | РСЧА |
Вид збройних сил | ВМФ СРСР |
Рід військ | Морська піхота |
Освіта | Південно-Російський державний політехнічний університет (НПІ) імені М. І. Платова |
Роки служби | 1942—1943 |
Звання | Головний старшина |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Петрова Галина Костянтинівна у Вікісховищі |
Біографія
Народилась 9 вересня 1920 року в місті Миколаїв, в будинку № 45 по вулиці Лягіна. Росіянка.
Після закінчення середньої школи вступила на факультет лісового господарства Новочеркаського інженерно-меліоративного інституту Ростовської області.
Вийшла заміж за студента Миколаївського кораблебудівного інституту Анатолія Железнова, в 1939 році народила сина.
З початком німецько-радянської війни в 1941 році вступає на курси медичних сестер до Краснодарської фельдшерсько-акушерської школи. Після закінчення курсів працює в міській лікарні.
В березні 1942 року добровільно вступає до лав Червоної Армії і направляється санітарним інструктором до 386-го окремого батальйону морської піхоти Чорноморського флоту, який вів запеклі бої в складі Північно-Кавказького фронту.
В ніч на 1 листопада 1943 року Г. К. Петрова в складі батальйону під сильним мінометно-артилерійським вогнем ворога однією з перших досягла кримського берега в районі селища Ельтіген. Протягом цієї ночі санінструктор Петрова надала першу медичну допомогу і винесла з поля бою понад 20 поранених бійців. В боях на плацдармі перебувала 33 доби. За цей час винесла з поля бою понад 200 важкопоранених червоноармійців. Неодноразово зі зброєю в руках відбивала ворожі атаки.
3 грудня 1943 року була поранена і направлена до медсанбату. Наступного дня в будівлю школи, де містився медсанбат, попала ворожа бомба. Серед загиблих опинилась і Г. К. Петрова. Похована в селищі Героївське (колишній Ельтіген).
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування та виявлені мужність і героїзм в боях з німецько-фашистськими загарбниками головному старшині Петровій Галині Костянтинівні присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».
Пам'ять
Рішенням Миколаївського міськвиконкому від 21 лютого 1983 року вулиця 1-а Поперечна перейменована на вулицю Галини Петрової.
В містах Керч та Феодосія (на алеї Героїв-чорноморців) встановлено погруддя героїні.
В Музеї Червонопрапорного Чорноморського флоту в Севастополі знаходиться скульптурне зображення Г. К. Петрової. Її ім'ям названо одну з вулиць міста.
Література
- Бундюков А. Т., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки — Одесса: Маяк, 1982.
- Заковоротный Д. И. Ах, война, что ж ты, подлая, сделала! — Николаев: ЧП Гудым И. А., 2005.