Новочеркаськ

Місто Новочеркаськ в 1873 році складалося з 3-ьох станиць: Верхньоновочеркаської, Середньоновочеркаської й Нижньоновочеркаської. До станиць відносилися 21 віддалений хутір. Місто Новочеркаськ тоді було як центром Області війська Донського, так й Черкаського округу. Положення самого міста над річкою Тузлов (Тузлів) при впадінні у протоку Дону Аксай.[1]

У самому місті було 3802 садиб, 33397 осіб (17542 чоловіків й 15855 жінок), 2712 коней, 4121 корів.[1]

У місті Новочеркаську разом з хуторами станиць було 4490 садиб й 13 кибиток, 37924 осіб (19848 чоловіків й 18076 жінок), 3617 коней, 5108 волів, 11205 корів й 6180 вівці.[1]

До 3-х станиць Новочеркаська відносилися хутори:

• Соколово-Кундрючівський, над річкою Кундрюча за 45 верст від Новочеркаська, 7 верст від станції Сулинівської; 120 садиб, 814 осіб (431 чоловіків й 383 жінок);
• Олександрівсько-Кундрючівський, над річкою Кундрюча за 50 верст від Новочеркаська, 20 верст від станції Сулинівської; 94 садиб, 814 осіб (334 чоловіків й 326 жінок);
• Гукове-Гнилушинський, над річкою Гнилушинською за 60 верст від Новочеркаська, 20 верст від станції Сулинівської; 13 садиб, 97 осіб (42 чоловіків й 55 жінок);
• Садковсько-Миколаївський, над річкою Садки за 65 верст від Новочеркаська, 30 верст від станції Грушівські шахти; 194 садиб, 1360 осіб (702 чоловіків й 658 жінок);
• Власів, над річкою Грушівка за 42 верст від Новочеркаська, 7 верст від станції Шахтинської; 71 садиб, 630 осіб (404 чоловіків й 226 жінок);
• Гривін, над річкою Грушівка за 57 верст від Новочеркаська, 22 верст від станції Шахти; 3 садиби, 18 осіб (7 чоловіків й 11 жінок);
• Миколаївсько-Журавський, над річкою Грушівка за 47 верст від Новочеркаська, 12 верст від станції Горна; 43 садиби, 298 осіб (157 чоловіків й 141 жінок);
• Персіяновський, над річкою Грушівка за 10 верст від Новочеркаська, 1 версту від станції Персіянівка; 24 садиб, 161 особа (86 чоловіків й 75 жінок);
• Татарський, над річкою Тузлів у 2 верстах від Новочеркаська, 5 верстах від станції Новочеркаська; 21 садиб, 108 осіб (59 чоловіків й 49 жінок);
• Власів, над річкою Кундрюча за 50 верст від Новочеркаська, 7 верст від станції Сулинської; 5 садиб, 33 осіб (19 чоловіків й 14 жінок);
• Завод Норкіна, над річкою Тузлів за 5 верст від міста й станції Новочеркаська; 1 садиба, 23 осіб (20 чоловіків й 3 жінок);
• Дар'євський, над річкою Кріпка за 45 верст від міста й станції Новочеркаська; 39 садиб, 208 осіб (103 чоловіків й 105 жінок);
• Малонесвітайський, над річкою Малий Несвітай за 35 верст від міста Новочеркаська та за 18 верст від станції Шахти; 89 садиб, 707 осіб (378 чоловіків й 329 жінок);
• Макарів, над річкою Малий Несвітай за 34 версти від міста та станції Новочеркаська; 1 садиба, 26 осіб (12 чоловіків й 14 жінок);
• Мишкинський, над річкою Аксай за 8 верст від міста та станції Новочеркаська; 78 садиб, 422 особи (218 чоловіків й 204 жінок);
• Великолозький, над балкою Великий Лог за 16 верст від міста Новочеркаська та за 8 верст від станції Аксай; 20 садиб, 113 осіб (58 чоловіків й 55 жінок);
• Краснодвірський, між річками Василева та Караїч за 17 верст від міста й станції Новочеркаська; 37 садиб, 205 осіб (107 чоловіків й 98 жінок);
• Красноіванівський, над річкою Кундрюча за 59 верст від міста та станції Новочеркаська; 8 садиб, 54 осіб (25 чоловіків й 29 жінок);
• Великий Несвітай, над річкою Великий Несвітай за 47 верст від міста й станції Новочеркаська та за 18 верст від станції Шахти; 89 садиб, 707 осіб (378 чоловіків й 329 жінок);
• Мало-Несвітайський, над балкою Кізеїти й річкою Малий Несвітай за 45 верст від міста та станції Новочеркаська; 89 садиб, 1 осіб (3 чоловіків й 5 жінок);
• Каплиця, верхів'я балок Великого Логу у степу за 12 верст від міста та станції Новочеркаська; 1 садиба, 2 особи (1 чоловік й 1 жінка)[1].

В 1907—1913 роках у місті існувало українське товариство «Просвіта», в 1917—1919 діяла українська «Нова громада».

Українською мовою тих часів назва міста писалася як Новочеркаське.[2][3]

1—2 червня 1962 року у місті стався страйк робочих головних підприємств міста, спровокований діями керівництва КПРС та місцевої влади: були підвищення норми виробітку на 30 % та одночасно значно підвищені ціни на основні продукти харчування на 25-30 %. Страйк було жорстоко придушено силою із використанням частин Радянської армії і танків. Внаслідок дій армії, КДБ та МВС 26 страйкарів було вбито, близько 90 звернулось у лікарні із пораненнями вогнепальною зброєю. Після придушення страйку відбувся таємний суд над активними страйкарями, що засудив до страти ще сімох «призвідників безладів»; понад 100 осіб було ув'язнено на великі терміни.

• Донський театр драми і комедії імені В. Ф. Коміссаржевської (Козацький драматичний театр)

• Танаїс

• Новочеркаський музей історії Донського козацтва
• Отаманський палац з окремою експозицією про Новочеркаську трагедію 1962 року
• Будинок-музей художника-баталіста М. Б. Грекова
• Будинок-музей художника І. І. Крилова
• Будинок-музей В. Г. Калмикова
• Музей історії виноградарства та виноробства

• Вознесенський військовий патріарший собор — патріарший кафедральний собор Патріарха Московського і всієї Русі (з 2014 року). Побудований у 1904 році у ново-візантійському стилі. Він піднявся на висоту близько 75 метрів. Розміри храму: довжина від лінії зовнішніх стін — 52 метри, з порталом — 65 метрів, ширина — 36 метрів, з порталами — 62 метри; висота від землі до яблука хреста — 56 метрів, з яблуком і хрестом — 61 метр. На кожному порталі передбачалося розмістити по 6 колон заввишки 13 метрів і діаметром 1,5 метра. Витрати на будівництво склали близько 2 мільйонів рублів (1904). На дзвіниці розмістили 9 дзвонів загальною вагою близько 33-х тонн. Дзвони піднімали їх вручну канатами. Собор вписується в прямокутник 62х70 метрів, вміщує 5 000 парафіян.
• Церква Святого благовірного князя Олександра Невського. Побудована в 1894 році. Олександро-Невський храм побудований в ново-візантійському стилі, уміщував 1500 осіб.
• Свято-Дмитрівський храм. Побудований у 1857 році.
• Свято-Георгіївський храм. Побудований в 1890 році. Архітектор В. М. Куликов. Побудований в пам'ять порятунку життя Государя Імператора Олександра III і Його Найяснішого Сімейства при аварії царського поїзда 17 жовтня 1888 року.
• Лютеранська кірха, найбільша протестантська (баптистська) церква в місті Новочеркаськ. Побудований у 1898 році. Архітектор Миколи Іванович Ролер.
• Храм Донської ікони Божої Матері. Церква побудована в традиціях російської храмової архітектури[4].

• Отаманський палац (Новочеркаськ). Побудований в 1863 році, служив місцем перебування царя та спадкоємців престолу під час їх приїзду до Новочеркаська. У палаці зупинялися у дні відвідування Дона найвищі особи, серед них Олександр II, Олександр III, Микола II[5].
• Тріумфальні арки.
• Особняк Кріндача. Побудований на початку XX століття.
• Будинок архітектора Куликова.
• Особняк Дукмасової
• Будинок козака Жданова

• 
  Церква Святого благовірного князя Олександра Невського
• 
  Церква Михайла Архангела
• 
  Свято-Георгіївський храм
• 
  Храм Успіння Пресвятої Діви Марії
• 
  Храм Донської ікони Божої Матері
• 
  Дмитрівська церква
• 
  Вознесенський собор

• Фролов Михайло — козацький та український військовий діяч, командир 3-го Донського кінного полку Третьої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР.
• Полянська-Карпенко Ольга Петрівна (1869—1943) — українська співачка і драматична акторка характерного плану.
• Степанов Володимир Сергійович (1869—1943) — конструктор пускового обладнання ракетних комплексів .
• Леван Маруашвілі — грузинський географ
• Телегіна Валентина Петрівна (1915—1979) — радянська російська актриса театру і кіно
• Данченко Микола Миколайович (* 1949) — український педагог
• Попов Гаврило Миколайович (1904—1972) — російський композитор.

У Новочеркаськ 1884 року був засланий Іван Карпенко-Карий. Тут написав свою першу драму «Чабан» («Бурлака») та інші твори.