Петрівська волость (Ізюмський повіт)
Петрівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Ізюмського повіту Харківської губернії з центром у слободі Петрівська.
Петрівська волость | ||||
Центр | Петрівська | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 20 012 (1885) | |||
Населення | 7344 осіб (1885) | |||
Густота | 33.6 осіб / км² | |||
Наступники | Петрівський район |
Станом на 1885 рік складалася з 5 поселень, 5 сільських громад. Населення — 7344 особи (3657 чоловічої статі та 3687 — жіночої), 1429 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 18479 | 5194 |
Приватної власності | 649 | 375 |
Казенної власності | 735 | 305 |
Іншої власності | 149 | 102 |
Загалом | 20012 | 5976 |
Поселення волості:
- Петрівська — колишня державна слобода при річці Мокра Беречка за 22 версти від повітового міста, 3093 особи, 500 дворових господарств, православна церква, школа, 6 лавок, 4 ярмарки на рік.
- Волвенкове — колишнє державне село, 1009 осіб, 205 дворових господарств, православна церква, школа, лавка.
- Веревкіна — колишня державна слобода при річці Сіверський Донець, 1164 особи, 243 дворових господарства, православна церква, школа.
- Протопопова — колишня державна слобода при річці Сіверський Донець, 1960 осіб, 243 дворових господарства, православна церква, школа, 2 лавки.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- село Петрівське — 6538 мешканців;
- село Веревкіне — 2389 мешканців;
- село Протопопівка — 6538 мешканців;
- село Волвенкове — 1743 мешканці.
Старшиною волості був Прокіп Михайлович Шахматов, волосним писарем — Йосиф Стефанович Їхало, головою волосного суду — Іван Никифорович Руднєв.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. ІV + 234 с.
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.