Петті Герст

У лютому 1974 року у віці 19 років була захоплена в університетському містечку Берклі (Каліфорнія) американським ліворадикальним терористичним угрупованням Симбіоністська армія визволення (САВ). Провела 57 днів у шафі розміром 2 метри на 63 сантиметри, перші два тижні з зав'язаними очима, перші кілька днів без туалету і з кляпом у роті, зазнала фізичного, психологічного та сексуального насильства[5]. Початковий план обміняти заручницю на двох членів угруповання, які відбували тюремне ув'язнення за скоєний групою політичне вбивство, провалився при першій спробі переговорів з владою[6].

За звільнення онучки мільярдера терористи зажадали видачі кожному незаможному жителю Каліфорнії продовольчого пакета в 70 доларів та друку масовим тиражем пропагандистської літератури. Це обійшлося б сімейству Герст в 400 млн доларів. Сім'я оголосила про неможливість виконання умов САВ і запропонувала виділити 6 млн доларів трьома порціями по 2 млн доларів.

Після того, як сім'я заручниці організувала розподіл харчових продуктів на суму 4 млн доларів, і за добу до обіцяного терористами звільнення дівчини під заставу ще 2 млн доларів, угрупування випустило аудіодекларацію, в якій Патрісія Герст проголосила свій вступ до лав Симбіоністської армії визволення і відмовилася повернутися в сім'ю: «Або і далі залишатися в полоні, або використовувати міць САВ і боротися за мир. Я вирішила боротися… Я вирішила залишитися з новими друзями».

Згодом виявилося, що дівчина погодилася перейти на бік загарбників і перейняла їхні політичні переконання під загрозою вбивства[7].

Патрісія Герст (праворуч) під конвоєм лідера САВ Дональда Дефріза (ліворуч) бере участь у пограбуванні банку «Гібернія» в Сан-Франциско, 1974 рік.

В САВО Герст отримала бойовий псевдонім «Таня» на честь Тамари (Тані) Бунке (англ. Tania Bunke),[Комм 1] загиблої однодумниці Ернесто Че Гевари. Американська преса романтизувала образ заручниці-революціонерки, незаслужено перетворивши її на символ ліворадикального руху 70-х. 15 квітня 1974 року у складі бойової групи САВ Патрісія Герст взяла участь в пограбуванні банку «Хібернія» в Сан-Франциско. Пізніше була залучена в пограбування банку в містечку Кермічел (Каліфорнія), обстріл супермаркету, кілька випадків викрадення автомобілів і захоплення заручників, виробництво вибухівки. Була оголошена в розшук і заарештована 18 вересня 1975 року разом з чотирма іншими членами САВ в результаті облави ФБР.

Після здачі владі і взяття під варту Герст розповіла про насильство над нею з боку терористів і оголосила про примусовий характер усієї своєї діяльності в лавах САВ. Організована за рішенням суду психіатрична експертиза підтвердила наявність у дівчини посттравматичного розладу психіки, викликаний переживанням інтенсивного страху, безпорадності та крайнього жаху.

За збігом обставин Герст виявилася єдиним членом угруповання, якому було пред'явлено звинувачення в пограбуванні банку «Гібернія». 20 березня 1976 року Патрісія була засуджена до семирічного тюремного ув'язнення за участь у пограбуванні банку, попри зусилля адвокатів представити її жертвою викрадення. Завдяки втручанню президента США Джиммі Картера термін був скорочений, а 1 лютого 1979 року вирок було скасовано під тиском громадської кампанії підтримки, розгорнутої «Комітетом зі звільнення Патрісії Герст»[8].

Після закінчення терміну тюремного ув'язнення вийшла заміж за свого охоронця і живе з сім'єю в передмісті Нью-Йорка. Співпрацювала з ФБР, давши свідчення, що лягли в основу трьох судових процесів у справі САВ, зіграла кілька ролей у кіно і театрі.

20 січня 2001 року Герст отримала повне президентське помилування указом Білла Клінтона[9].

Випадок Патрісії Герст вважається класичним прикладом стокгольмського синдрому[Комм 2].

Як зазначає біограф П.Герст, Джеффрі Тубін, у разі подвійного втручання вищих представників виконавчої влади в долю Герст, зв'язки і кошти її сім'ї стали важливою допоміжною обставиною: «В'язниці США переповнені в'язнями, яких ввели в оману, і які вчинили менш тяжкі злочини, ніж Патрісія. Однак у цих нещасних нема шансів навіть на одиничний акт поблажливості, а тим більше — на безпрецедентний подвійний».

• Чоловік: Бернард Шоу (колишній охоронець і поліціянт).
• Дочки: модель і актриса Лідія Марі Герст-Шоу і Джилліан Герст-Шоу.

• Abduction (1975) Художній фільм Джозефа Зіто, що експлуатує сюжет викрадення Герст, був знятий по однойменній новелі Джеймса Гаррісона, опублікованої в 1974 році до моменту захоплення Герст.
• Ален Роб-Гріє поклав історію Патрісії Герст в основу свого фільму «Гра з вогнем».
• Пол Шредер у 1988 році зняв фільм «Патті Герст».
• Роберт Зюйдам написав про Патрісію Герст оперу «Заморозки» (1993—1994).

• Історія Петті Герст у Бібліотеці злочинів (англійською);
• Партизанська війна: Захоплення Петті Герст Офіційний сайт американського освітнього телеканалу PBS (англійською);
• 136 наукових робіт та 202 публікації на 10 мовах про Патрісію Герст, включаючи її власні роботи (англійською);
• Витяг з книги Patty's Got a Gun: Patricia Hearst in 1970s America, William Graebner (англійською).

• Контроль свідомості