Викрадення людини

Залежно від жертви та мети викрадення, виділяють:

• Викрадення нареченої (англ. bride kidnapping, marriage by abduction) — викрадення жінки з метою шлюбу. Один із поширених шлюбних звичаїв кочовиків, народів Кавказу, Балкан і Східної Європи. В етнології — умикання.
• Викрадення дитини (англ. child abduction; kidnapping; від англ. kid «дитина» і англ. nap «вирвати з рук») — викрадення дитини з метою шантажу, отримання викупу[3][4]. Вперше термін «Кіднепінґ» використано 1673 року для опису «викрадання дітей у рабство в американських колоніях»[5]. Також — кідне́пінґ.
• Експрес-викрадення (англ. express kidnapping; ісп. secuestro exprés; порт. sequestro relâmpago) — викрадення з метою отримання викупу. Поширене у країнах Латинської Америки.

Стаття 146 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини[6]:

Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини 1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини — караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, — караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

З 2018 року з'явилася кримінальна відповідальність за «Насильницьке зникнення» — це дії, побіні до викрадення, але вчинені представником держави, в тому числі іноземної. Окремо серед суб'єктів цього злочину виділяються члени незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, організованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованих територіях України[7].

• Викрадення активістів Євромайдану
• Викрадення японців Північною Кореєю
• Викрадення сабінянок
• Червоні бригади
• Викрадення нареченої
• Категорія:Фільми про викрадення людей

• Викрадення людей // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 149. — ISBN 978-617-7627-10-3.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Викрадення людини

• Кіднепінг // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.

• Rock, P.M.J. Abduction // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
• Griffin, Timothy, and Monica K. Miller. «Child abduction, AMBER alert, and crime control theater.» Criminal Justice Review 33.2 (2008): 159—176.
• Newiss, Geoff, and Lauren Fairbrother. Child abduction: understanding police recorded crime statistics. London: Home Office, 2004.
• Ahuja, Ram. Crime against women. South Asia Books, 1987.
• Terr, Lenore C. «Chowchilla revisited: the effects of psychic trauma four years after a school-bus kidnapping.» Annual Progress in Child Psychiatry & Child Development (1984).
• Silk, Joan B. «Kidnapping and female competition among captive bonnet macaques.» Primates 21.1 (1980): 100—110.
• Kertzer, David I. The Kidnapping of Edgardo Mortara. Vintage, 2008.
• Wilson, Carol. Freedom at Risk: The Kidnapping of Free Blacks in America, 1780—1865. University Press of Kentucky, 2015.