Печера Мас-д'Азіль
Печера Мас-д'Азіль — велика печера з наскрізним проходом, промита річкою Аріз (fr: Arize) у гірських породах піренейського масиву Планторель (fr: massif du Plantaurel) в департаменті Арьєж (Франція). Печера була населена в різні доісторичні і історичні епохи. По цій печері названа Азільська культура.
Печера Мас-д'Азіль | |
---|---|
Світова спадщина | |
Печера Мас-д'Азіль | |
43°04′10″ пн. ш. 1°21′17″ сх. д. | |
Країна | Франція[1] |
Тип |
печера зі зразками доісторичного мистецтваd[1] місце розкопок[1] і show caved |
| |
Печера Мас-д'Азіль у Вікісховищі |
Арізькі ворота — це вхідний отвір до печери на півдні, де в неї втікає річка Аріз. Ворота є отвором заввишки 51 м і шириною 48 м.
Топографія
Частиною печери є природний тунель завдовжки 410 м, настільки широкий, що по ньому можна проїхати на автомобілі і посадити Боїнг.
Доісторичні знахідки
У печері також знайдено численні кісткові рештки мамонтів[2], печерних ведмедів і шерстистих носорогів.
Пізніше у печері селилися різні доісторичні групи населення. Печера дала назву Азільській культурі епохи епіпалеоліту, (близько 12000 — 9500 років тому), що займає проміжне положення між мадленською культурою і мезолітом.
Історія
У ІІІ ст. н. е. християни, рятуючись від переслідування римської влади, заснували у печері молитовню.
Мабуть, печера також служила притулком для катарів в XIII столітті (проте ніяких «катарських» предметів досі в печері не виявлено). Пізніше печера служила притулком протестантів в XVII столітті, які рятувалися тут під час безуспішної облоги сусіднього міста в 1625 р. маршалом де Теміном (maréchal de Thémines). За наказом Рішельє був підірваний і обвалилася стеля т. зв. «храмового залу» печери.
Див. також
- Азільська культура
- Альтаміра
- Кро-Маньйон
- Фон-де-Гом
- Долина Чудес
- Печера Шове
- Коске
- Печера Пеш-Мерль
- Печера Ласко
- Печера Руффіньяк
- Печера Труа-Фрер
Ресурси Інтернету
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Печера Мас-д'Азіль
- Le site officiel de la Grotte du Mas-d'Azil
- Tourisme — Info sur la grotte
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- Estimation de l'âge à 60 000 ans environ