Печериця їстівна

Печериця їстівна, печериця тротуарна (Agaricus bitorquis (Quél.) Sacc., Agaricus edulis (Vitt.) F. H. Moell et j. Schaeff, Psalliota bitorquis Quél.) їстівний гриб з родини агарикових — Agaricaceae.

?
Печериця їстівна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Тип: Базидієві (Basidiomycota)
Підтип: Agaricomycotina
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Підклас: Agaricomycetidae
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Печериця (Agaricus)
Вид: Печериця їстівна
Agaricus bitorquis
Lucien Quélet, Pier Andrea Saccardo, 1887
Синоніми
Agaricus edulis

Psalliota bitorquis

Посилання
Вікісховище: Agaricus bitorquis
EOL: 1009407
МСОП: 122090210
NCBI: 5343
MB: 213898
IF: 213898

Опис

Шапка 3-15 см у діаметрі, товстощільном'ясиста, куляста, згодом опуклорозпростерта, біла, брудно-біла, зрідка жовтувато- або коричнювато-біла, матова, у центрі з малопомітними притиснутими лусочками, До краю волокниста, з коркуватою шкіркою. Пластинки вільні, рожевуваті, брудно-рожеві, пізніше темно-коричневі. Спорова маса пурпурово-коричнева. Спори майже кулясті, 4-6 Х 4-6 мкм, гладенькі. Ніжка 2-10 Х 1,5-2,5 см, дуже щільна, кольору шапки, з подвійним, щільним кільцем здебільшого в нижній частині. М'якуш білий, дуже щільний, при розрізуванні на повітрі злегка рожевів, приємний на смак і запах.

Поширення та використання

Зустрічається по всій Україні у садибах, у містах на тротуарах, у степах, на полях (на щільному ґрунті); у травні — жовтні. Добрий їстівний гриб. Використовують свіжим.

Джерела

  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 106—107.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.