Пивоварня у Звежинці

Пивоварня в Звежинці була заснована як частина положень про Замостя Станіслава Костки Замойського на початку XIX століття. Перші будівлі, до яких входили: пивна фабрика, підвали, склади, беднарнія та возовня, збудовані в 1805-1806 роках на місці колишньої резиденції Замойських. Будівництвом керував бригадир Ґжегож Состакевич, а за початок виробництва пива відповідав шотландський пивовар Джон Макдональд[1]. У 1806-1810 роках варили тут пиво англійського портерного типу.

У 1810 році пивоварня зазнала пожежі. Однак вона була швидко перебудована після руйнування. У 1834-1836 роках її розширили та модернізували. У той час її оснастили паровим двигуном, а в новому крилі встановили солодовий млин.

З 40-х років завод орендувала Ординація Замойська. У 1866-1878 роках вона припинила діяльність. Більшість її обладнання було продано. У 1878 році, після чергового розширення та придбання нового обладнання, її було відновлено.

Під час Першої світової війни завод був знищений, і ненадовго припинив свою діяльність. Діяльність відновилась після 1922 року. У міжвоєнний період родина Замойських зобов’язалася просувати пивоварню та розповсюджувати своє пиво по всій Польщі. З цією метою, в тому числі, в 1929 році Моуріцій Замойський доручив художнику Войцеху Коссаку підготувати дизайн плаката із зображенням солдата і з гаслом: «Пийте пиво пивоварні. Звежинець над Вепром Ординації Замойської».

Після реконструкції у 20-х роках завод був обладнаний двома паровими машинами, трьома електродвигунами, одним генератором та двома котлами низького тиску. На його місці було збудовано вузькоколійку, яка з'єднувала його з пилорамою та деревообробною фабрикою.

У 1939-1944 роках пивоварня перебувала під управлінням Німеччини.

Після Другої світової війни та ліквідації постанови пивоварня була націоналізована. Спочатку вона діяла під керівництвом сільськогосподарського кооперативу «Samopomoc Chłopska» у Звежинці. У 1950 році перейшла у володіння Звежинецьких Фабрик Пивоварно-Солодових, які мали пивоварні в Звежинці та Замості, а також до гуртовні пива у Замості та Білгораї. У наступні роки обладнання пивоварні багато разів модернізовувалося та знову розширювалось. Крім усього іншого, у 1975 році була побудована нова котельня.

У 1970 році пивоварня в Цвіржинці та її філії були об'єднані з пивоварнею в Любліні, під управлінням якої вона перебувала до початку 90-х. років XX століття. У 80-х роках XX століття на пивоварні був запущений новий завод по розливу пива, проведено капітальний ремонт основної будівлі.

Після реструктуризації польської пивоварної галузі орендавцями пивоварні в Звежинці були у 1992-2010 роках послідовно спілки Пивоварні заводи у Любліні та Перла — Люблінська пивоварня.

У 2008 році фірма Перла — Люблінська пивоварня після продовження договору оренди до 2033 року припинила виробництво пива на пивоварні та перемістила його на пивоварню в Любліні. Відтоді на заводі був відкритий лише цех по розливу. Питання раптового припинення виробництва пива на пивоварні та звільнення деяких працівників стало в 2009 році причиною аудиту Вищої аудиторської служби. Розслідування показало грубе порушення у 2008 році правових принципів, за якими має здаватися в оренду майно, що належить до казначейства[2][3]. У 2010 році Перла — Люблінська пивоварня відмовилась від подальшої оренди пивоварного заводу[4]. Більшість обладнання заводу, яке перейшло до Любліна, було демонтовано.

У 2011 році відбувся тендер[5], який обрав нового орендодавця заводу. Відповідно до договору, укладеного з старостою повіту, орендар повинен був відновити виробництво протягом одного року[6]. Однак переможець процедури не виконав контракт, і в 2012 році був запущений новий тендер[7]. Після його завершення орендарем заводу знову стала Перла — Люблінська пивоварня[8].

Кілька років родина Замойських намагається повернути пивоварню в Звежинці.