Замойські

Рід Замойських походив із Ленчицького воєводства, осів на Холмщині. Мав маєтки у Замості. У XVII столітті представники цього роду стали магнатами, отримали графський титул.

За Каспером Несецьким, першим до Галичини перенісся Томаш з Лазніна, де придбав у Єнджея Пива (пол. Jędrzej Piwo) Старе Замостя.

Найвідомішим представником династії був Ян Саріуш Замойський) — великий канцлер і великий гетьман коронний Речі Посполитої. Народився у 1542 р. у селі Скоківка (тепер Польща, яке викупив у Островських Михайло (Міхал) Замойський). Пізніше перетворилося у місто Замостя і стало колискою роду Замойських.

Його хрестили у місцевій церкві Вознесіння Господнього як Івана. До 1580 р. ця сільська церква була єдиною культовою спорудою в усій місцевості, тому що руська шляхта цього тоді суцільно руського регіону масово переходила в аріанство, повиганявши всіх ксьондзів і позакривавши всі костели в окрузі. Цей період був унікальним на Люблінщині, коли там не залишилося жодного костелу.[1]

• Флоріан
  • Миколай (1472—1532) — займав різні державні посади у Малій Польщі.
  • Фелікс (?—1535) — підкоморій холмський
    • Флоріан (?—1591) — підчашний холмський (1574), хорунжий холмський (1582)
    • Станіслав (1519—1572) — каштелян холмський (1566), гетьман надворний коронний; перша дружина — Анна Гербурт, друга — Анна Оріховська
      • Ян Саріуш  (1542—1605) — канцлер і великий гетьман коронний, найвідоміший представник родини Замойських, перший Ординат Замостя, дружина — Гризельда Баторі, сестра польського короля Стефана Баторія.
        • Томаш (1594—1638) — великий канцлер коронний (1635—1638)
        • Ядвіга (1573—1609)
          • Ян Собіпан (1627—1665) — київський воєвода
          • Гризельда (1632—1672) — дружина князя Яреми Вишневецького
          • Йоанна Барбара (1626—1653) — дружина Александера Конецпольського

• Мацей
  • Ян
    • Шимон
    • Ян
      • Вацлав Ян — холмський хорунжий, каштелян львівський (1632 р.). 1637 р. одружився з Софією з Бубіна Пшончанкою (Zofia z Babina Pszonczanka). Відомо, що у нього було троє дітей: Анна, Стефан (пом. 1682 р.), Флоріан (1611 р. — 1638 р.). Володар Винник 1631–1650 рр. Помер В. Замойський у 1650 р.[2]
        • Анна — дружина галицького каштеляна Александера Цетнера
        • Стефан — син Вацлава Яна Замойського. Володар Винник 1650—1682 рр. Київський каштелян (1662 р.) (1655 р. брав участь в обороні Ченстаховського монастиря від шведів; 1662 p. одружується Доротою Лешчковською (Leszczkowska) (пом. 1695 р., або 1696 р.); помер у 1682 р.). Мав дві дочки.[2]
      • Ян (?—1619) — холмський каштелян
        • Здзіслав Ян (пом. 1670)
          • Маріанна (пом. 1668) — дружина коронного гетьмана Дмитра Юрія Вишневецького
          • Марцін (1637—1689) — каштелян львівський, воєвода брацлавський, подільський та люблінський
            • Маріанна Тереза (1686—18 лютого 1751) — дружина коронного конюшого Юрія Станіслава Дідушицького
            • Міхал Здзіслав (1679—1735)
              • Анджей Геронім (1717—1792)
                • Станіслав Костка (1775—1856) — граф, президент Тимчасового уряду Галичини 1809 року[3]. У нього було десятеро дітей у шлюбі з Софією Чорторийською, від яких пішло п'ять ліній Замойських що жили у XIX—XX ст.
                • Александр Август (1770—1800)
              • Ян Якуб (1716—1790)— польський аристократ, державний діяч Речі Посполитої
              • Томаш Антоній (?—1751)
                • Клеменс Юрій (1747—1767)
        • Ян Христозом (?—1655) — католицький луцький та перемиський біскуп.

За Каспером Несецьким, був представлений, зокрема, в Ломжинській землі.

• Ян — підчаший ломжинський
  • Ян — львівський латинський архієпископ у 1604—1614 роках
  • Станіслав — брат архієпископа, хорунжий ломжинський