Пирин (гори)
Пири́н (болг. Пирин) — гірська система в Болгарії, є частиною Ріло-Родопського гірського масиву. Найвища гора Вихрен (2914 м). Стара римська назва масиву — Орбелус, тобто «білосніжний». Традиційно вважається, що сучасна назва походить від слов'янського бога Перун (Перин), повелителя блискавок та грому. Проте наукові дослідження вказують, що назви «Пирин» й «Перун» збігаються випадково, а слово «Пирин» походить від фракійського «перінтос», що означає «скеля».
| Пирин | ||||
 | ||||
|
41°46′40″ пн. ш. 23°24′00″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Болгарія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | гірський хребет | |||
| матеріал | граніт, мармур | |||
| Висота | 2914,3 м | |||
| Площа | 2585 км² | |||
 | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| OpenStreetMap | 2515485 | |||
| GeoNames | 728248 | |||
  Пирин Пирин (Болгарія) | ||||
 | ||||
 Пирин у Вікісховищі | ||||
Розташування, склад й границі
Пирин є другим за висотою гірським пасмом в Болгарії після Рили (2925 м), а серед європейських гір займає шосте місце. Пирин є порівняно невеликою гірською системою із площею 2585 км². Середня висота — 1033 метри. Пірин розташований в південнозахідній частині країни між долинами річок Струма и Места, між 41,2 и 41,9 градусами північної широти. На півночі границя з масивом Рила проходить по сідловині Предел (1142 м), а на півдні — по Парильській сідловині (1170 м), яка відділяє Пирин від гірського району Славянка. Відстань між цими двома точками з північного заходу на південний схід становить 60 км. На схід розташовані гори Родопи, а на захід — гори Влахината, Малешевські й Огражданські гори.
З чисто наукової (географічної і геологічної) точки зору Пирин розділений на три частини — північний, середній та південний, неоднакові як за своєю висотою, так і різні за атракційною вагою.
- Північний Пирин найвища і найбільша частина гір. Займає 74 % площі усієї гірської системи, і тягнеться на 42 км, від сідловини Предел на півночі до Тодорової галявини на півдні. Також найбільш відвідувана, через свій суто альпійський характер, велику кількість озер, а також розвинену мережу притулків. Тут розташована і найвища вершина Пирину — Вихрен.
- Середній Пирин найменша за площею (7 %) і найкоротша за протяжністю (7 км) частина, простягається від Тодорової галявини до Попових ливад. Найвища вершина — Ореляк (2099 м). На ній встановлено телевізійну вежу.
- Південний Пирин найнижча частина, займає 19 % площі і тягнеться на 19 км. Найвища точка — Свещник (1975 м). Відвідується слабко, бо немає туристських притулків. Щільно вкритий широколистяними і хвойними лісами.
Геологія та рельєф
За геологічною структурою Пирин складається з гранітного ядра (загальною поверхнею 62 %) вкритого древніми метаморфічними породами. Сформувався в третинний період, чергуючи часи росту із відносно спокійними періодами. Зледеніння відбувалося на початку четвертинного періоду. Вважається, що було навіть два періоди зледеніння, під час яких нижня лінія льоду досягала 2,200-2,300 м. Ці зледеніння призвели до часткового руйнування гранітних піків і поступово сформували альпійські хребти, моренні поля та вертикальні стіни, що обриваються униз. Під час цього періоду гранітні піки зменшилися і поступилися теперішнім найвищим мармуровим пікам, завдяки особливостям льодової ерозії мармуру. В ложах льодовиків залишилися численні гірські озера.