Пичугін Микола Андрійович

Біографія

Народився у 1898 році. Росіянин. Член ВКП(б) з 1928 року.

У лавах РСЧА з 1919 року. Учасник громадянської війни в Росії, був двічі поранений.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південному, Південно-Західному, Північно-Кавказькому, 4-ту, 3-тю, 2-гу Українських, 1-шу Білоруському фронтах.

З 10 липня 1941 по 25 квітня 1942 року — командир 30-ї окремої кавалерійської дивізії[1].

13 травня 1942 року полковнику М. А. Пичугіну присвоєне військове звання «генерал-майор»[2].

З 16 листопада 1942 по 6 квітня 1943 року — командир 11-ї гвардійської кавалерійської дивізії 5-го гвардійського кавалерійського корпусу.

З квітня 1943 по 5 листопада 1944 року — начальник штабу 4-го гвардійського кавалерійського корпусу

З 5 листопада 1944 по 10 липня 1945 року — начальник штабу 1-ї гвардійської кінно-механізованої групи на 2-гу Українському фронті. 29 травня 1945 року присвоєне військове звання «генерал-лейтенант»[3].

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна (30.04.1945), трьома орденами Червоного Прапора (29.03.1943, 14.08.1944, …), орденами Кутузова 1-го ступеня (28.04.1945), Суворова 2-го ступеня (19.03.1944), двома орденами Кутузова 2-го ступеня (17.09.1943, 22.12.1943), і медалями.

Примітки
  1. 30-та кавалерійська дивізія на сайті «Танковый фронт»(рос.)
  2. Сторінки російської історії(рос.)[недоступне посилання з червня 2019]
  3. 1-ша гвардійська кінно-механізована група на сайті «Танковый фронт»(рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 16 вересня 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.