5-й гвардійський кавалерійський корпус (СРСР)

Корпус був сформований за наказом Ставки ВГК 19 листопада 1942 року у Північній групі військ Закавказького фронту в районі Кизляра (Дагестан). Завданням новосформованого корпусу було спільно з іншими частинами Північної групи військ завдати ударів по ворогу й розгромити моздоцьке та алагірське угруповання ворога. Вперше брав участь у боях з ворогом на початку грудня 1942 року у складі військ Закавказького фронту на моздоцькому напрямку, де, уникаючи удару супротивника по своєму правому фланзі, був вимушений відступити.

Директивою Ставки ВГК № 30026 від 24 січня 1943 року корпус включений до складу військ новоствореного Північно-Кавказького фронту. У бойових операціях по звільненню Північного Кавказу та східних областей України у січні-травні 1943 року корпус діяв спільно з іншими з'єднаннями Північно-Кавказького, а згодом — Південного фронтів.

Директивою Ставки ВГК № 46134 від 27 квітня 1943 року корпус включається до складу військ Степового військового округу. Директивою Ставки ВГК № 46182 від 29 травня 1943 року корпус передислоковується своїм ходом у район Митрофанівка, Новомарковка, Кантемирівка (термін зосередження — 6 червня 1943 р.).

Директивою Ставки ВГК № 46196 від 9 липня 1943 року корпус увійшов до складу новоствореного Степового фронту.

Директивою Ставки ВГК № 30150 від 16 липня 1943 року корпус виведений до резерву Ставки ВГК в районі зосередження.

Восени 1943 року у складі 4-го Українського фронту бере участь у прориві ворожих укріплень по річці Міус, у боях під Мелітополем та Каховкою, звільняє Волноваху й Гуляйполе.

Наприкінці грудня 1943 року 5-й гвардійський кавкорпус увійшов до складу 2-го Українського фронту й, здійснивши 700-кілометровий марш, 19 січня 1944 року зосередився західніше Знам'янки для участі у Корсунь-Шевченківській операції. Протягом січня-лютого у складі військ 2-го Українського фронту бере участь в оточенні та знищенні корсунь-шевченківського угруповання супротивника.

У другій половині березня 1944 року 5-й гвардійський кавкорпус бере участь в Умансько-Ботошанській операції, у ході якої частини корпусу здійснюють рейд у південному напрямку й, зламавши опір ворога, виходять на річку Південний Буг поблизу Первомайська. Згодом частини корпусу переправляються через Дністер і зосереджуються в районі Христичь, Баркань, Воловіца маючи завданням розвинути удар військ правого крила 4-ї гвардійської армії, вирватися вперед у напрямку Распопени, Скорцени й стрімко продовжувати наступ на південь, у напрямку Оргієва.

20 серпня 1944 року корпус був об'єднаний з 23-м танковим корпусом у кінно-танкову групу генерала Горшкова для участі у Яссько-Кишинівській операції. 19 жовтня 1944 року наказом командуючого 2-м Українським фронтом кінно-танкова група генерала Горшкова увійшла до складу кінно-механізованої групи генерала Плієва, де перебувала до кінця жовтня.

Директивою Генерального Штабу ЗС СРСР № Орг/1/118 від 6 травня 1946 року корпус переформований у 5-у гвардійську кавалерійську дивізію.

• 11-а гвардійська кавалерійська дивізія
• 12-а гвардійська кавалерійська дивізія
• 63-я кавалерійська дивізія
• 150-й гвардійський винищувально-протитанковий артилерійський полк
• 9-й гвардійський мінометний полк (РС)
• 1896-й самохідний артилерійський полк
• 585-й гвардійський зенітно-артилерійський полк
• 72-й гвардійський мінометний дивізіон
• 5-й гвардійський винищувально-протитанковий артилерійський дивізіон
• Корпусні частини:
  • 4-й окремий гвардійський дивізіон зв'язку
  • 196-й автотранспортний батальйон (з 04.09.1943)
  • 353-я польова авторемонтна база, (з 29.05.1944)
  • авіаланка зв'язку (з 04.09.1943)
  • 408-й банно-пральний загін
  • 39-й польовий автохлібозавод (з 10.04.1943)
  • 1278-а польова каса Держбанку
  • 2357-а військово-поштова станція

• Командири корпусу:
  • Селіванов Олексій Гордійович, генерал-майор, з 18.02.1944 року — генерал-лейтенант (15.11.1942 — 04.05.1944, захворів на туберкульоз);
  • Горшков Сергій Ілліч, генерал-майор, з 13.09.1944 року — генерал-лейтенант

(05.05.1944 — 09.05.1944).

• Начальники штабу корпусу:
  • Дуткін Олексій Іванович, генерал-майор (увесь час).

• Будапештський (Наказ ВГК СРСР від 05.04.1945);
• Орден Червоного Прапора (Указ Президії ВР СРСР від 12.02.1944) — за зразкове виконання бойових завдань командування в боях за звільнення міста Звенигородка й виявлені при цьому доблесть і мужність.
• 8 подяк Верховного Головнокомандувача СРСР.

За бойові заслуги близько 32 тис. воїнів корпусу були нагороджені орденами та медалями СРСР, 11 осіб удостоєні звання Героя Радянського Союзу:

• Білий Спиридон Юхимович — гвардії лейтенант, командир батареї 150-го гвардійського винищувально-протитанкового артдивізіону (Указ Президії ВР СРСР від 19.03.1944 року).
• Іринін Олександр Іванович — гвардії сержант, навідник станкового кулемета 2-го ескадрону 47-го гвардійського кавполку 12-ї гвардійської кавдивізії (Указ Президії ВР СРСР від 13.09.1944 року).
• Коротков Іван Никонович — молодший сержант, командир відділення взводу розвідки 223-го кавполку 63-ї кавдивізії (Указ Президії ВР СРСР від 13.09.1944 року).
• Кузнецов Петро Григорович — гвардії старший сержант, командир 2-го взводу 1-го ескадрону 43-го гвардійського кавполку 12-ї гвардійської кавдивізії (Указ Президії ВР СРСР від 24.03.1945 року).
• Недорубов Костянтин Йосипович — гвардії лейтенант, командир 4-го ескадрону 41-го гвардійського кавполку 11-ї гвардійської кавдивізії (Указ Президії ВР СРСР від 26.10.1943 року).
• Оганьянц Грант Аракелович — капітан, командир танкової роти 71-го танкового полку 11-ї гвардійської кавдивізії (Указ Президії ВР СРСР від 24.03.1945 року).
• Огурцов Василь Васильович — гвардії старший сержант, командир відділення 1-го взводу 4-го ескадрону 45-го гвардійського кавполку 12-ї гвардійської кавдивізії (Указ Президії ВР СРСР від 24.03.1945 року).
• Рижаков Василь Омелянович — гвардії старший сержант, командир гармати арт. батареї 43-го гвардійського кавполку 12-ї гвардійської кавдивізії (Указ Президії ВР СРСР від 13.09.1944 року).
• Рогов Михайло Софронович — старшина 3-го ескадрону 223-го кавполку 63-ї кавдивізії (Указ Президії ВР СРСР від 24.03.1945 року).
• Савченко Микола Ілліч — гвардії козак, командир гармати 1-ї батареї 106-го окремого гвардійського кінно-артилерійського дивізіону 11-ї гвардійської кавдивізії (Указ Президії ВР СРСР від 09.03.1943 року).
• Сапунов Микола Андрійович — гвардії лейтенант, командир взводу 47-го гвардійського кавполку 12-ї гвардійської кавдивізії (Указ Президії ВР СРСР від 13.09.1944 року).

• «Пятый Донской (воспоминания ветеранов)». — Ростов-на-Дону: Книжное издательство, 1965.
• Горшков С. И., Овчаренко И. В., «Донской гвардейский: Очерк о героическом пути 5-го гвардейского Донского казачьего кавалерийского Краснознаменного Будапештского корпуса». — Ростов-на-Дону: Книжное издательство, 1985.
• Райгородецкий Е. Я. «К Альпам». — М.: Воениздат, 1969.

• Інформація на сайті «Танковый фронт»(рос.)
• 5-й Гвардійський Донський козацький кавалерійський корпус(рос.)
• Мой фронт: Гвардейские кавалерийские(рос.)
• С. И. Горшков «За любимую родину»(рос.)