Плагіоніт

Плагіоніт (англ. plagionite; нім. Plagionit m) — мінерал, стибієва сульфосіль свинцю.

Плагіоніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Pb₅Sb₈S₁₇
Nickel-Strunz 10 2.HC.10b
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь кут[2]
Типова місцевість Graf Jost-Christian mined[3]
 Плагіоніт у Вікісховищі

Від грецьк. «плагіос» — скісний (G.Rose, 1833).

Синонім — розеніт.

Загальний опис

Хімічна формула: Pb5Sb8S17.

Склад у %: Pb — 40,75; Sb — 37,78; S — 21,47.

Сингонія моноклінна. Призматичний вид.

Утворює зернисті і дрібноголчаті агрегати, щільні маси.

Спайність ясна. Густина 5,56 (5,4—5,6).

Твердість 2,5 (2—3).

Колір і риса свинцево-сірі.

Злам раковистий.

Блиск металічний. Непрозорий.

Анізотропний.

Крихкий.

Зустрічається в гідротермальних родовищах з іншими сульфосолями сви-нцю в Баварії, Сх. Гарці (ФРН); Оруро (Болівія); Гурдара (Таджикистан). Рідкісний.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. mineralienatlas.de
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Плагіоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Плагіоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.