Плацкартний вагон
Плацкартний вагон (від нім. Platz-Karte — «плацкарта») — один з типів пасажирських вагонів в СРСР, Україні й пострадянських країнах, який призначався для перевезень в межах СРСР. Назва вагона походить від плацкарти — додаткової до проїзного квитка картки або квитанції, яка дозволяє займати визначене нумероване місце. Квитки в плацкартні вагони продаються одразу зі зазначенням місця, на відміну від квитків в загальні вагони. У квитках у вищі класи вагонів (купейні, спальні) також проставляється вартість плацкарти.
Опис
Звичайний плацкартний вагон має 9 відкритих секцій, розрахований на 54 спальні місця — по 6 місць у кожній секції: два нижні місця, два верхні і два бічні — нижнє та верхнє. У кожній секції є складаний стіл, третя полиця для речей і, під кожним нижнім пасажирськім місцем, — сховок для багажу. Вагон обладнаний двома туалетами, є титан для нагріву води.
Вартість квитка в плацкартний вагон нижча від вартості квитка в купейний вагон і вища від вартості квитка у загальний вагон. Вартість також залежить від фірмовості поїзда і коефіцієнту фірмовості вагона (який, у свою чергу, залежить від строку експлуатації вагона). Фірмовість, клас поїзда (вагона) та коефіцієнт фірмовості встановлюються Укрзалізницею залежно від рівня комфорту та надаваних послуг. Залежно від фірмовості, класу, маршруту й призначення пасажирського поїзда до його складу включають різну кількість різнотипних вагонів. В окремих поїздах міжнародних напрямків плацкартні вагони стандарту СРСР відсутні.
Галерея
- Титан для нагріву води в плацкартному вагоні
- Бічні місця
- Умивальник
Див. також
Посилання
- Схеми нумерації місць в пасажирських вагонах пострадянських залізниць (рос.)
- Положення про фірмові поїзди та групи фірмових пасажирських вагонів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.03.1997, № 99
- zakon.nau.ua Категорія вагона. Словник законодавчих термінів [недоступне посилання з липня 2019]