Укрзалізниця

У другій половині XIX століття кількість перевезених залізницею пасажирів зростала дуже швидко. Наявні поїзди ледве встигали задовольняти потреби населення. Проте, темпи зростання виручки від пасажирських перевезень були значно повільнішими. Непропорційність росту виручки до росту кількості пасажирів пояснювалася суттєвим збільшенням кількості пасажирів III класу.

Вагони різних класів фарбувалися у відповідні кольори: I клас — синій, II клас — жовтий, III клас — зелений, IV клас — сірий. Були й так звані «вагони-мікст» — змішаного класу: пів вагона одного класу, пів вагона іншого. Такі вагони фарбували в два кольори відповідно до кожного класу. Мабуть, це було дуже яскраво та гарно.

Вагони І, ІІ та ІІІ класів використовувалися у далекому сполученні, а для приміських перевезень — IV класу та за потреби ІІІ класу. Поняття приміських перевезень з'явилося у 1930-1940-х, а до цього вони називалися місцевими або дачними. Закріплення місць у квитках спочатку не було. Пасажирам вагонів I та II класу пропонував місця провідник. До вагонів ІІІ та IV класу пускали так само, як зараз у приміський поїзд.

Кількість проданих квитків зростала в літній період у 2-3 рази. Зазвичай пік продажів припадав на серпень, а найменше охочих подорожувати було у грудні. На теплу пору року маршрути поїздів подовжували до курортних зон.

«Столичний експрес» (Київ — Дніпро) та типовий інтер'єр вагонів 2000-х років

Після здобуття у 1991 Україною незалежності постало питання організації вантажних і пасажирських перевезень територією країни. Для ефективного управління залізничним транспортом та забезпечення потреб господарства й населення в перевезеннях Кабінет Міністрів України 14 грудня 1991 видав постанову «Про створення Державної адміністрації залізничного транспорту України»[10].

2002 рік став початком розвитку швидкісного руху[11]. 11 липня 2002 на маршруті Київ — Харків запущений «Столичний експрес», вагони якого були вироблені Крюківським вагонобудівним заводом[12]. Час експреса у дорозі склав 5 годин 45 хвилин, що майже вдвічі менше звичайного поїзда. На трасі швидкісного руху було відремонтовано 60 вокзалів і 190 зупинних платформ.

У 2003 аналогічний поїзд запущений за маршрутом Київ — Дніпропетровськ, а через 2 роки швидкісний експрес сполучив Київ з Москвою[12]. Поступово швидкісне сполучення впроваджувалося й на інших ділянках. Станом на 2006 прискорені поїзди курсували на 12 маршрутах[13].

У 2009 залізничним транспортом скористалися 490 млн пасажирів. Утім, збитки «Укрзалізниці» від пасажирських перевезень склали понад 5,2 млрд грн, у тому числі від приміських — 2,6 млрд грн. Однією з основних причин збитковості пасажирських перевезень є пільгові перевезення, які недостатньо фінансуються з бюджету.[14]

У 2010 вводить преміум-послугу, поїздки у вагонах-салонах, така подорож коштує як 11 квитків у спальному вагоні, а також різні супутні витрати додатково[15].

Електропоїзд HRCS2

Напередодні Євро-2012 парк Укрзалізниці поповнився 10-ма 9-вагонними електропоїздами HRCS2 виробництва Hyundai Rotem вартістю у 307 мільйонів доларів.[16][17] Однак, з настанням зимової пори почастішали поламки цих поїздів. За підрахунками ЗМІ, поїзди Hyundai за півроку ламалися не менше 100 разів.[17][18]

У рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу також закуплено два двохповерхових шестивагонних електропотяги EJ 675 виготовлених компанією Škoda Vagonka. Їхня вартість склала 39,9 млн євро[19]. Безпрецедентним було напередодні проведення ЄВРО 2012 рішення скасувати нічні поїзди, що викликало негативну реакцію пасажирів[20][21][22].

Важливою проблемою українських залізниць є електрифікація, що дозволяє знизити собівартість перевезень. За період із 1991 по 2013 електрифіковано близько 2 500 км залізничних шляхів, при чому вартість кілометра електрифікованої ділянки складає 3-4 млн ₴, а середній термін окупності — понад 8 років[23]. Усього ж станом на 2014 рік було електрифіковано 9878 км (45 % від загальної протяжності).

Проте через війну на сході України Укрзалізниця втратила значну частину парку локомотивів (226 тепловозів та 68 електровозів), потягів приміського сполучення та вантажних і пасажирських вагонів, яка залишилася на окупованій території[24].

У 2016 планувалося збільшення обсягів швидкісних перевезень.

Логотип до 2018

Пасажирський вагон забрендований новим логотипом

17 січня 2018 «Укрзалізниця» ввела нову функцію замовлення квитків з пересадками[25].

Кабінет Міністрів України на засіданні 14 лютого 2018 затвердив консолідований фінансовий план Укрзалізниці на 2018 рік із показником доходу в сумі 92,2 млрд ₴ і прибутку — 0,7 млрд ₴.[26]

«Укрзалізниця» запустила регулярний контейнерний поїзд Одеса-Порт — Дніпро-Ліски — Одеса-Порт. У перший рейс потяг вирушив 31 липня зі станції «Одеса-порт» і 2 серпня прибув до станції «Дніпро-Вантажний». У контейнерах перевозилися пакувальні матеріали.[27]

За сім місяців 2018 Укрзалізниця збільшила на 3 271 одиницю власний парк хопер-зерновозів. Наразі він становить 18 430 одиниць, тоді як на початку 2017 — 15 159 одиниць. Також збільшили свій парк зерновозів приватні власники рухомого складу. Лише з початку року вони придбали у вітчизняних вагонобудівних заводів 1 056 хопер-зерновозів, що вже більше на 26 одиниць, ніж за весь 2017. Окрім того, Укрзалізниця в маркетингових 2018—2019 рр. змінить концепцію перевезення зернових вантажів.[28]

29 жовтня стало відомо, що Укрзалізниця першою з державних компаній розпочинає підготовку до ІРО (первинна публічна пропозиція).[29]

30 грудня УЗ підписала контракт з General Electric (США) на купівлю 40 нових локомотивів, які будуть отримані в 2020[30].

У 2020 Желько Марчек оголосив про плани щодо звільнення 40-50 % адміністративного персоналу протягом 2020—2023. Заплановано позбутись непрофільних активів.[31]

Мережа та напрямки Укрзалізниці

Територіальний поділ залізниць України станом на 2014 рік

За даними Державної адміністрації залізничного транспорту України станом на 1 січня 2014 року[32]:

• експлуатаційна протяжність головних колій — 21 640,4 км;
• електрифікованих колій — 9878 км (46 %)[33];
• ширина колії — 1520 мм, 1435 мм (прикордонні з країнами ЄС лінії) та 750 мм (вузькоколійні залізниці);
• кількість залізничних станцій — 1447;
• залізничних вокзалів — 118, з них 18 позакласних, 9 — першого класу, 34 — другого класу, 57 — третього класу;
• зупинні пункти та платформи — 2268;
• залізничних переїздів — 5422;
• чисельність працівників — 308 684 особи (станом на 01.01.2015);
• кількість фірмових пасажирських поїздів — 52 од.

Українською залізницею перевезено:

Статутний капітал ПрАТ «УЗ» становить 229 879 115 000 грн.

У 2015 фінансовий оборот «Укрзалізниці» становитиме близько 70 млрд грн (USD 2,7 млрд)[37].

Компанія Deloitte оцінила активи «Укрзалізниці» у 245 млрд грн. За словами Андрія Пивоварського, з огляду на значний рівень зношеності майна, відновлювальна вартість становить 1,253 трлн грн[38].

У 2006 балансова вартість основних фондів залізничного транспорту становила близько 21 млрд грн (USD 4,4 млрд)[39].

Зношеність основних фондів «Укрзалізниці» оцінюється в 57 %, в частині рухомого складу — 66,7 %[40].

У 2009 зведений річний бюджет становив більше 40 млрд грн (USD 5 млрд)[41].

У 2016 станом на кінець жовтня відзвітувала з отриманням 1,2 млрд грн чистого прибутку, тоді як чистий дохід компанії становив 48,89 млрд грн за 9 місяців. Порівняльні дані за аналогічний період минулого року в звіті відсутні, оскільки свою господарську діяльність як акціонерна компанія «Укрзалізниця» розпочала 1 грудня 2015 року.[42]

2021 рік за даними Міністерства інфраструктури компанія закінчила з прибутком, хоча протягом року мала збитки у об'ємі до 8 млрд грн[43].

Основними документами у галузі реформування Укрзалізниці є:

• Концепція Державної програми реформування залізничного транспорту, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 651-р[44]

• Державна цільова програма реформування залізничного транспорту на 2010—2019 роки, затверджена постановою КМУ від 16 грудня 2009 р. № 1390, викладена в новій редакції постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1106[45]

• Закон України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23 лютого 2012 р.[46]

На підставі Закону 2012 року Уряд 25 червня 2014 року видав Постанову про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», 100 % акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. ПАТ «Укрзалізниця», як визначено Постановою, утворюється на базі:

• Донецької, Львівської, Південної, Одеської, Південно-Західної, Придніпровської залізниць;
• Вагоноремонтних заводів;
• Проектно-вишукувальних інститутів;
• Лікарень та інших підприємств галузі, зазначених у додатку[47].

Статут ПАТ «Укрзалізниця» затверджений КМУ 2 вересня 2015 року[48].

21 жовтня 2015 року відбулася державна реєстрація ПАТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815). Реєстрація завершила процес корпоратизації «Укрзалізниці»[49].

1 грудня 2015 року розпочалась господарська діяльність ПАТ «Українська залізниця».

2017 року акції АТ «Київський електротехнічний завод „Транссигнал“» зараховані на рахунок в цінних паперах ПАТ «Укрзалізниця» в депозитарній установі АТ «Ощадбанк», це останній з семи акціонерних товариств-заводів, акції яких вносяться до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця», таким чином отримано можливість для випуску акцій і завершення корпоратизації товариства[50].

Формування кінцевої структури ПАТ «Укрзалізниця» заплановано на 2020 рік[51].

18 січня 2017 року Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні затвердив новий статут ПАТ «Укрзалізниця», згідно з яким, Міністерство інфраструктури України втратило право бути органом управління компанії. У новій редакції статуту у Мінінфраструктури відібрали можливість підписувати договори з головами наглядової ради та контракт з головою правління «Укрзалізниці». Також Мінінфраструктури позбавили права визначати напрямки діяльності компанії, впливати на кількість акцій, затверджувати фінансовий план, річний звіт, чисельність персоналу.

Рішення з цих питань мали оформлюватися відповідним актом Кабінету Міністрів України, проект якого розробляється та подається в установленому порядку Мінекономрозвитку.

4 серпня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва визнав незаконною постанову уряду, якою «Укрзалізницю» було виведено з-під порядкування Міністерства інфраструктури України. Суд визнав незаконною та нечинною постанову Уряду від 18 січня 2017 року № 52 "Про внесення змін до Статуту ПАТ «Укрзалізниця». Також суд дійшов до висновку про протиправність дій Мінекономрозвитку в частині підготовки та внесення на розгляд уряду проекту зазначеної постанови. За результатами розгляду справи суд визнав виключне право Мінінфраструктури на розроблення проектів актів про внесення змін до Статуту ПАТ «Укрзалізниця» як міністерства, компетенція якого у таких питаннях є домінуючою[52].

В планах Укрзалізниці на 2018 рік — утворення вантажної вертикалі й вагонної компанії UZ Cargo, що дозволить посилити конкуренцію на ринку, забезпечить рівні умови для вагонів різних власників та збільшить ефективність оперування перевезеннями. Наступними кроками стане формування інфраструктурної вертикалі, у якій діятимуть підрозділи з будівництва та ремонту колії, будівництва та ремонту інженерних споруд, центр діагностики інфраструктури та інші функціональні підрозділи. Також буде виділено оператора тяги та оператора вокзалів.

Окрім реформи корпоративного управління, в Укрзалізниці продовжується реформа системи закупівель, уже розпочато аудит системи закупівель за підтримки CIPS. Триває також реструктуризація боргових зобов'язань, спрямована на зниження відсоткових ставок, заміну валюти кредитування, продовження користування коштами, а також підготовку нової емісії єврооблігацій з метою структурування заміщення більш дорогих облігацій в обігу. Усі ці заходи, за словами керівника Укрзалізниці, дозволять підвищити ефективність компанії, зокрема, збільшити обсяг інвестицій у рухомий склад.

На 2018 рік загальний обсяг інвестицій на придбання та модернізацію рухомого складу заплановано в обсязі 18,4 млрд грн. Зокрема, у цьому році Укрзалізниця планує придбати 60 пасажирських вагонів та 2 секції електропоїздів, модернізувати 226 пасажирських вагонів та 100 секцій електропоїздів. Для забезпечення вантажних перевезень передбачена закупівля 3550 напіввагонів із залученням кредиту ЄБРР, виготовлення 3600 вантажних вагонів, модернізація понад 10 тис. вантажних вагонів. Також заплановано поставити 30 локомотивів General Electric ТЕ33А, модернізувати та модифікувати 50 вантажних і 29 пасажирських електровозів, 18 вантажних, 4 пасажирських та 62 маневрові тепловози.[53]

В листопаді 2018 року компанія створила дочірнє підприємство ТОВ «УЗ Карго Вагон» (UZ Cargo Wagon LLC), яке буде балансоутримувачем вантажних піввагонів, що поставлятимуться в рамках кредитної угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку.[54]

У липні 2019 року «Укрзалізниця» підписала меморандум з компанією Toshiba для розв'язання проблеми дефіциту маневрових локомотивів в парку компанії.[55]

Примітки:

• ПКВЧ — вагонна дільниця, яка займається виключно експлуатацією рухомого складу.
• ПКВЧД — вагонне депо, де окрім експлуатації здійснюють також ремонт рухомого складу.

До статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця» внесено 100 % акцій господарських товариств[47][48]:

• ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону»
• ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»
• ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод»
• ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод»
• ПрАТ "Київський електротехнічний завод «Транссигнал»
• ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал»
• ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 року № 1508 «Про знаки розрізнення і формений одяг працівників залізничного транспорту»[57], був затверджений формений одяг та знаки розрізнення залізничників. Додаток № 2 Постанови присвячений знакам розрізнення та описує їх використання згідно посадам працівників. Весь персонал поділений на рядовий склад, молодший, середній, старший та вищій начальницький склад. До цього використовувалися знаки розрізнення зразку 1985 року.

	Рядовий	Молодший начальник	Середній начальник				Старший начальник			Вищий начальник			Заступник	Перший заступник	Директор
Погон

Головний офіс Укрзалізниці, Київ

Регіональна філія «Львівська залізниця», Львів

Регіональна філія «Південна залізниця», Харків

Лініями Укрзалізниці курсують швидкісні поїзди категорій «Інтерсіті» та «Інтерсіті+», оператором яких є філія «Українська залізнична швидкісна компанія»[58].

• Олійник Борис Степанович, президент Укрзалізниці — начальник Південно-Західної залізниці (14 грудня 1991 — 9 серпня 1993)

Проблемами залізничного транспорту України є:

• недосконалість нормативно-правових актів, що регулюють діяльність залізничного транспорту, та невідповідність його організаційної структури умовам розвитку ринкової економіки країни;
• перехресне субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних;
• недостатня прозорість фінансової діяльності галузі;
• низький рівень конкуренції на ринку залізничних перевезень[44].

Існуюча структура управління залізничним транспортом, стан виробничо-технічної бази залізниць і технологічний рівень організації перевезень не відповідають зростаючим потребам суспільства та європейським стандартам якості надання транспортних послуг[45].

Корупція є серйозною проблемою Укрзалізниці[75][76]. У вересні 2021 року працівники Служби безпеки України викрили схеми постачання підроблених низькоякісних запчастин, що призвели до завдання державі збитків на 1,7 мільйона гривень.[77]

Державна аудиторська служба (ДАСУ) виявила в АТ «Укрзалізниці» фінансових порушень, зовнішніх та внутрішніх ризиків на загальну суму у 61,4 мільярда гривень. Про це ДАСУ повідомила у звіті про перевірку підприємства за 2017—2020 роки.[78]

Пріоритетним напрямком інвестиційної діяльності АТ «Укрзалізниця» є оновлення залізничного рухомого складу. Придбання нового та модернізація наявного парку у 2016 році передбачено на загальну суму 5,6 млрд грн[79].

25 липня 2016 року правління ПАТ «Укрзалізниця» представило план дій[80], що стосується усіх сфер діяльності та визначає короткострокові цілі щодо відновлення нормальної діяльності компанії[81].

У 2016 році було заплановано відремонтувати до 100 пасажирських вагонів, у 2017 році — 200 вагонів із встановленням вакуумних туалетів. Також є рішення щодо безперебійної роботи Wi-Fi у потягах та запровадження електронного квитка на електропоїзди[82].

27 вересня 2018 року компанія здійснила ребрендинг і представила новий логотип.[83][84]

У 2021 році починається будівництво нової платформи у Броварах Київської області, щоб поєднати місто і столицю новою електричкою[85] Глава УЗ Володимир Жмак заявив, що у 2021 році УЗ буде розділена на 4 компанії, а непрофільні активи виставлять на продаж або передадуть у концесію. Зі складу компанії були виділені структури UZ Cargо і UZ Infra, які займаються вантажоперевезеннями та інфраструктурою відповідно.[86][87]

Також планується обладнати місцями для перевезення велосипедів нічні поїзди «Укрзалізниці».[88][89]

• 
  ЕКр1-002 «Інтерсіті+»
• 
  EJ675-002 «Інтерсіті»
• 
  HRCS2-006 «Інтерсіті+», Харків-Пасажирський
• 
  ДПКр2 «Обрій»
• 
  ДПКр-3
• 
  ТЕ33А "Тризуб"
• 
  Рейковий автобус 610М
• 
  Рейковий автобус 620M, Львів
• 
  ТЕП70-0094, Полтава-Південна
• 
  ЧС2-426
• 
  ЕР1-54, лінія Сімферополь — Севастополь
• 
  ЧС4-174, Вінниця
• 
  ЧС4-110 та ВЛ40У-1412.2, Одеса-Головна
• 
  ЕПЛ2Т-029, Дніпро
• 
  ЕПЛ9Т-015, Красноград
• 
  Дизель-поїзд Д1-801, Ворохта
• 
  Автомотриса АДМ^скм-104, Київ-Товарний
• 
  Музей залізничного транспорту, Київ-Пасажирський
• 
  Паровози «Фелікс Дзержинський»,
  музей Донецької залізниці
• 
  Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці

• Залізничний транспорт України
• Українські залізниці
• Список залізничних станцій і роз'їздів України
• Фірмовий пасажирський потяг
• Українська залізнична швидкісна компанія
• Інтерсіті
• Інтерсіті+
• Чотири столиці (потяг)[90]
• Список залізничних компаній

• О. М. Машкін. Залізниці, залізничні шляхи на українських територіях в 19—20 ст. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 234. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.

• Офіційний сайт
• Онлайн резервування та придбання квиткiв. booking.uz.gov.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 1 травня 2017.
• Постанова Кабінету Міністрів України від 30.07.1993 № 586 «Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 262 «Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України»
• 16-10-2014. ВІДЕО. Зранку СБУ обшукало головний офіс «Укрзалізниці»
• СБУ вилучила в «Укрзалізниці» мільйони готівки і офшорні документи
• Бернард Семерия: Реформа УЗ и опыт ЕС, что следует учесть(рос.)
• Суд визнав незаконним рішення АМКУ про скасування конкурсу з оцінки майна «Укрзалізниці»
• Реорганізація української залізниці. Рассел Піттман
• Моніторинг ЗМІ за публікаціями про «Українську залізницю»
• «Укрзалізниця» презентувала свої можливості іноземним інвесторам
• Укрзалізниця отримає шість дизель-потягів вітчизняного виробництва. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 16 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
• Укрзалізниця готується до припинення залізничного сполучення з Російською Федерацією. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 6 серпня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
• Укрзалізниця підвищує ефективність колійного господарства. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 29 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
• 15 найкрасивіших залізничних вокзалів України
• Залізничні вокзали України (фото)