Площа святого Марка
Площа Святого Марка́ (італ. Piazza San Marco) — головна міська площа Венеції, Італія. Логічно складається з двох частин: П'яцетти — майданчика від Гранд-каналу до кампаніли Собору Святого Марка, і власне самої Площі.
Площа святого Марка | ||||||||
Загальна інформація | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
45°26′02″ пн. ш. 12°20′16″ сх. д. | ||||||||
Країна | Італія | |||||||
Адмінодиниця | Сан-Марко | |||||||
Засновано | 9 століття | |||||||
Площа | 14 500 квадратний метр | |||||||
Поштовий індекс | I-30100 | |||||||
Транспорт | ||||||||
Зовнішні посилання: | ||||||||
У проєкті OpenStreetMap | ↑216882429 ·R (Сан-Марко) | |||||||
|
||||||||
Карта | ||||||||
Площа святого Марка Площа святого Марка (Італія) | ||||||||
Площа святого Марка у Вікісховищі |
Історія
Площу було утворено в IX столітті, як незначний за розміром простір перед Собором Святого Марка. В 1177 році її було розширено до теперішніх розмірів за рахунок організації простору західного кута, що було зроблено для зустрічі Папи Олександра ІІІ та імператора Священної Римської імперії Барбаросси.
Площа Святого Марка від Середньовіччя завжди була і лишається справжнім осереддям Венеції. Тут містились усі важливі офіси Венеціанської Республіки, а з XIX століття також і резиденція архієпископа. Саме тут відбуваються чи не всі міські свята і гуляння, в тому числі і проводиться традиційний Венеціанський карнавал. У теперішній час площа є одним з найпопулярніших місць Італії, що притягує до себе мільйони іноземних туристів щороку.
Будівлі
Архітектурною домінантою площі є Палац дожів і кампаніла базиліки Святого Марка Святого Марка з лоджеттою.
Довкруж площі, якщо дивитися проти годинникової стрілки від Великого каналу, здіймаються:
- Колони Сан-Марко
- Палац дожів
- Собор Святого Марка
- Кампаніла собору Святого Марка
- Старі і Нові Прокурації
- Ала Наполеоніка
- Бібліотека Сан-Марко
Бруківка
Наприкінці XIII століття площу вимостили цеглинами по діагоналі. При цьому смуги світлого каміння викладалися паралельно з довгою віссю площі. Ці лінії, вочевидь, використовувалися як своєрідні маркери під час влаштування частих церемоніальних процесій. Цю оригінальну бруківку не раз змальовували митці Середньовіччя і Ренесансу, наприклад, полотно Процесії на Площі Святого Марка роботи Джентіле Белліні 1496 року.
Підтоплення
Площа Святого Марка - одна з найнижчих частин міста - під час повені найбільше уразливий район Венеції[1].
Примітки
- Венеція йде під воду після рекордної повені. BBC News Україна. 13 листопада 2019.
Література
- Janson, Alban & Thorsten Bürklin. (2002). Auftritte Scenes: Interaction with Architectural Space: the Campi of Venice. Basel: Birkhauser. ISBN 3-7643-6585-4
- Lien, Barbara. (May 2005). The Role of Pavement in the Perceived Integration of Plazas: An Analysis of the Paving Designs of Four Italian Piazzas. unpublished M.S. thesis. Washington State University Department of Horticulture and Landscape Architecture. PDF
- Norwich, John Julius, Tudy Sammartini, and Gabriele Crozzoli (1999). Decorative Floors of Venice. London: Merrell Publishers. ISBN 1-85894-108-3
- Puppi, Lionello. (2002). The Stones of Venice. New York: Vendome Press. ISBN 0-86565-245-7
- Williams, Kim. (1997). Italian Pavements: Patterns in Space. Houston: Anchorage Press. ISBN 0-9655268-2-8