Плутон (міфологія)
Плутон (лат. Pluto) — в античній міфології бог підземного світу, володар «царства тіней» померлих, син Сатурна й Опс, брат Юпітера, Нептуна й Керери.
| Плутон | |
|---|---|
 | |
| Батько | Сатурн |
| Брати, сестри | Веста, Glaucad, Юпітер, Нептун, Керера і Юнона |
| У шлюбі з | Прозерпіна |
Плутон (1592) Аґостіно Караччі. Бог підземного світу тримає скіпетр і ключ. Збоку — Цербер.
У римській міфології збірний образ Плутона часто переплітається з богами підземного світу ранішого часу — Евбулеєм, Dis Pater та Орком, що мають очевидне походження від підкорених римлянами народів.
Атрибутами Плутона є четвірка чорних коней (один із них — Аластор[1]).
Див. також
Примітки
- LacusCurtius • Claudian — The Rape of Proserpine: Book I. Penelope.uchicago.edu. 1922. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 28 березня 2012.
Джерела
Ulrich Hoefer: Pluton. У Wilhelm Heinrich Roscher (Hrsg.): Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie. Band 3,2, Leipzig 1909, Sp. 2568—2572 (нім.)
Посилання
- Плутон - Гадес // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1401. — 1000 екз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.