Плісецький Марко Мойсейович
| Плісецький Марко Мойсейович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
14 січня 1909 Чернігів |
| Помер |
2 квітня 1990 (81 рік) Київ |
| Країна |
 Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | фольклорист |
| Alma mater | Київський університет |
| Звання | доктор історичних наук |
| Ступінь | професор |
| Науковий керівник | доктор історичних наук |
Марко́ Мойсе́йович Плісе́цький (14 січня 1909, Чернігів — 2 квітня 1990, Київ) — літератор, філолог та фольклорист радянських часів. Кандидат філологічних наук (1940), доктор історичних наук (1962), професор (1965).
Життєпис
1924 року закінчив чернігівську семирічку, 1927 — промтехшколу, до 1932 року навчався в технікумі промкооперації.
Як літературний критик вперше виступив 1930 року в журналі «Молодняк».
1937 року закінчив аспірантуру Київського універститету. Учень академіка О. І. Білецького.
Працював журналістом — «Молодий комунар», «Червоний боєць», був на видавничій роботі — «Радянська школа»; друкуватися почав 1931 року. Під час німецько-радянської війни — в редакції газети «Радянська Україна».
Викладав у Київському університеті, інших вищих навчальних закладах республіки — старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. З грудня 1949 року — доцент кафедри російської літератури Ужгородського університету, працював до 1963.
Його твори видавалися російською та українською мовами, окремо та в збірках.
Деякі з виданих:
- 1939 — «Ритміка поезії Т. Г. Шевченка»,
- 1939 — «До проблеми романтизму Т. Г. Шевченка»,
- 1940 — «Умови творення епосу Київської Русі»,
- 1941 — «Думи та історичні пісні», Київ,
- Народна лірика / упорядкув., вступ. ст. і прим. М. Плісецького. — Київ: Рад. письменник, 1941. — 274, 4 с.
- 1944 — «Українські думи та історичні пісні», Москва,
- 1945 — розділ «Український фольклор» у «Нарисі історії української літератури», Видавництво АН УРСР,
- 1946 — «Фольклорна течія у творчості П. Г. Тичини»,
- 1947 — «Фольклористичні праці Філарета Колесси»,
- 1954 — "Взаємозв"язки фольклору донського та запорізького козацтва",
- 1958 — «Дума про похід запорожців на Кавказ: до проблеми зв'язків українського фольклору з творчістю донського козацтва.»,
- 1958 — «Про стилі героїчного епосу різних епох»
- 1960 — «Генезис та ідейність думи про Самійла Кішку», серія «Філолог»,
- 1961 — "Про походження думи «Івась Коновченко»,
- 1962 — «Історизм російських билин», Москва, «Вища школа»,
- 1963 — «Взаємозв'язки російського та героїчного епосу», Видавництво АН СРСР,
- 1983 — «Згадка про калмиків в українській народній думі».
Не все було гладко в науковій праці; так, в серпні 1946 року ЦК КП(б)У прийняв постанову "Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в «Нарисі історії української літератури». Там зазначалося, що автори «Нарису» — виданий Інститутом мови та літератури АН УРСР під редакцією члена-кореспондента АН УРСР С. Маслова — М.Плісецький, М.Ткаченко, Є.Кирилюк, І.Пільгук, С.Шаховський, «перекрутили марксистсько-ленінське розуміння історії української літератури і подали її в буржуазно-націоналістичному дусі».
Джерела
- Пісні
- Інститут історії України, 25 серпня
- Знання про Україну
- Дослідник українських та російських билин[недоступне посилання з липня 2019]
- УРЕ
- Енциклопедія Волошина[недоступне посилання з липня 2019]
- Українські думи та історичні пісні / упорядкув. та прим. М. Плісецького ; ред. та передм. М. Рильського. — М. : Укрдержвидав, 1944. — 183, 1 с.