Погорілий Віктор Сергійович
Ві́ктор Сергі́йович Погорі́лий (29 травня 1980 — 29 серпня 2014) — підполковник (посмертно) Збройних сил України.
Погорілий Віктор Сергійович | |
---|---|
Підполковник | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
29 травня 1980 Звенигородка |
Смерть |
29 серпня 2014 (34 роки) Новокатеринівка |
Поховання | Новомосковський район |
Alma Mater | Військова академія (Одеса) |
Військова служба | |
Роки служби | 2001-2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 93 ОМБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Короткий життєпис
Заступник командира 1-го батальйону по роботі з особовим складом, 93-тя окрема механізована бригада.
Закінчив музичну та спортивну школи. Неодноразовий призер районних та обласних спортивних змагань.
1997 року вступив до Одеського інституту сухопутних військ, по закінченні якого у 2001 році був направлений до 93-ї бригади. Служив на посадах командира роти, начальника гарнізонного клубу, заступника командира батальйону.
На фронті перебував з березня 2014 року. Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення, поблизу села Новокатеринівка. Загинув разом з значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які станом на грудень 2016 року не ідентифіковані.
Був ексгумований пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 11 вересня 2014-го. Опізнаний за експертизою ДНК. Вважався зниклим безвісти, у березні 2015 року ідентифікований серед похованих невідомих Героїв.
Перепохований в селі Голубівка Новомосковського району 21 березня 2015-го.
Залишилися дружина та двоє малолітніх дітей.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 17 липня 2015 2016 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
- Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»