Новомосковський район (1923—2020)

Новомоско́вський райо́н — колишній район України, що був розташований на півночі Дніпропетровської області. Районний центр — місто Новомосковськ. До складу району входяли 1 міська, 4 селищні та 14 сільських рад, які об'єднували 58 населених пунктів. Населення на 1 лютого 2012 року становило 74 532 осіб.

Новомосковський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: СРСР ( УСРР),
 Україна
Область: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1223200000
Утворений: 1923 рік
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: ▲ 74 293 (на 1.04.2016)
Площа: 1997 км²
Густота: 37.4 осіб/км²
Тел. код: +380-5693
Поштові індекси: 51215—51291
Населені пункти та ради
Районний центр: Новомосковськ
Міські ради: 1
Селищні ради: 4
Сільські ради: 14
Міста: 1
Смт: 4
Села: 49
Селища: 4
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Книжник Наталія Валеріївна
Голова РДА: Вишневський Михайло Володимирович[2]
Вебсторінка: Новомосковська РДА
Адреса: 51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Шевченка, 7
Мапа

Новомосковський район у Вікісховищі

Географія

Площа району понад Межує з Харківською областю, Юр'ївським, Павлоградським, Синельниківським, Дніпровським та Магдалинівським районами.

Магдалинівський район Харківська область
(Зачепилівський район)		 Харківська область
(Сахновщинський район)
Магдалинівський район Юр'ївський район
Дніпровський район,
Новомосковськ		 Синельниківський район Павлоградський район

199 тис. га, межі тягнуться на 263 км. Новомосковщина багата на ліс (23,5 га), водне дзеркало покриває понад 7 тис. га.

Територією району протікають річки Самара, Самарчук, Оріль, Кільчень, Багата, Татарка, Підпільна та ін. На півночі проходить 30 км каналу «Дніпро — Донбас», а на заході — канал Фрунзенської зрошувальної системи.

Район багатий на корисні копалини. Освоєно Багатське газоконденсатне родовище, розвідані великі запаси коксівного вугілля, нафти.

Історія

Новомосковський район був створений у 1923 році. За останні чотири десятиріччя його межі кілька разів змінювались. У нинішніх територіальних межах Новомосковський район існує з 1962 року.

У 2000 році селищу міського типу Перещепине надано статус міста районного підпорядкування.

Адміністративний устрій

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 4 селищні ради та 14 сільських рад, які об'єднують 58 населених пунктів та підпорядковані Новомосковській районній раді. Адміністративний центр — місто Новомосковськ, яке має статус міста обласного значення, тому не входить до складу району[3].

Поселення
Поселення1886 рік1989 рік2001 рік
10000-19999
Перещепине 37601260010150
5000-9999
Губиниха 273465005971
Гвардійське —38005199
2000-4999
Орлівщина 198456004730
Меліоративне —52004519
Знаменівка 402252004410
Піщанка 221048004228
Черкаське —37004046
Голубівка 200429003836
Миколаївка 510844003324
Спаське 241233003145
1000-1999
Вільне 146631001994
Попасне 10551345
Михайлівка 1130
500-999
Миролюбівка 950995
Панасівка 991
Новоселівка 1052968
Мар'янівка 830914
Василівка 1281856
Хащеве 1200852
Хуторо-Губиниха 790
Багате 662
Керносівка 620
Новотроїцьке 617
Королівка 480611
Всесвятське 602
Козирщина 640542
Левенцівка 517
Новостепанівка 560504

Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 35 535 7163 5934 10 578 8507 3222 131
Жінки 40 291 6790 4943 10 826 10 435 6540 757

За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 74 545 осіб[5].

Економіка

На території району налічується 35 сільськогосподарських підприємств і 300 фермерських господарств, 6 промислових підприємств, які виробляють металоконструкції, збірний залізобетон, займаються виробництвом цукру, мінеральної води та безалкогольних напоїв, плодоовочевих консервів та соків, виробляють трикотажну продукцію. Серед них — відкрите акціонерне товариство «Губиниський цукровий завод», акціонерне товариство закритого типу «Новомосковський завод мінводи», відкрите акціонерне товариство «Новомосковський завод залізобетонних виробів».

Сільськогосподарські угіддя займають 147,6 тис. га, із них під пасовищами — майже 19 тис., а під сінокосами — 3,2 тис. га.

Транспорт

Новомосковський район фактично є східними воротами Дніпропетровської області перед важливими переправами через Дніпро в однойменному місті. Район перетинає низка важливих транспортних коридорів, серед них із заходу на схід E50М04, із півночі на південь E105М18, М29, Т 0402, Т 0410, Т 0412, Т 0413, Т 0422 та Т 0425.

Район перетинають дві залізничні лінії із півночі на південь Новомосковськ-Дніпровський — Красноград та зі сходу на захід Новомосковськ-Дніпровський — Павлоград I. У районі чотири залізничні станції: Губиниха, Кільчень, Орлівщина та Перещепине.

Зупинні пункти: 134 км, 137 км, 140 км, 156 км, 159 км, 159 км, 160 км, 162 км, 168 км та Вільне.

Соціальна сфера

Освіта

У районі функціонують 19 дошкільних навчальних закладів, в яких здобувають дошкільну освіту 1067 дітей.

Протягом І кварталу 2006 року в районі забезпечено функціонування 42 загальноосвітньої школи (мережа шкіл збережена), де здобувають середню освіту 9542 учня.

У районі функціонує вечірня школа із заочною формою навчання, в якій одержують загальну середню освіту 266 учнів.

Культура

Важливою складовою розвитку культурного середовища в районі є народна художня творчість, клубна, бібліотечна і музейна справи. Мережа клубних закладів району — одна з найбільших в області. Вона нараховує 31 Будинок культури, що проводять численні масово-культурні заходи. Бібліотечна система налічує 39 бібліотек, районну дитячу школу мистецтв з 4 філіями, 2 музеї. У селі Спаське створено історико-краєзнавчий музей, в залах якого експонуються картини відомих дніпропетровських художників та копії знаменитих російських художників.

Гордістю району є 13 народних і 7 зразкових колективів (народний гурт троїстих музик «Хлопці з Голубівки», самодіяльний народний гурт «Музиченки», зразковий ансамбль бального танцю «Престиж», зразковий ансамбль народного співу «Пролісок»).

У селі Орлівщина Новомосковського району відреставровано Храм Покрова Божої Матері, збудований ще козацькою громадою, відроджується монастир. Зареєстрована, як громадська організація, Самарська паланка товариства українського козацтва.

Охорона здоров'я

В районі працюють 158 лікарів, 434 особи середнього медичного персоналу. З загальної кількості медичних працівників пройшли курси підвищення кваліфікації 36 чоловік, лікарів — 10 чоловік, середніх медичних працівників — 26 чоловік.

Ліжковий фонд лікарняних закладів становить 59,6 на 10 тис. населення. Кількість лікувально-профілактичних закладів в районі становить 49 одиниць, в тому числі 6 лікарень, районна стоматологічна поліклініка, лікарських амбулаторій — 20, в тому числі 8 на засадах загальної практики сімейної медицини, фельдшерсько-акушерських пунктів — 22. В районі функціонує 3 жіночі консультації, одне відділення швидкої медичної допомоги.

Туризм

Район став здравницею всієї Дніпропетровської області. За рішенням уряду села Орлівщина і Новотроїцьке визнані курортними зонами. На території району розташовано 119 туристичних баз відпочинку, дитячих оздоровчих таборів. Для збереження природи в районі створено заказники й заповідники — ландшафтні, ботанічні, геологічні, що охороняються законом. У Новомосковську знову відкрився Троїцький собор, збудований ще козацькою громадою, відроджується монастир, у селах збудовано 15 храмів.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новомосковського району було створено 55 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 51,00 % (проголосували 29 108 із 57 074 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 39,23 % (11 419 виборців); Сергій Тігіпко — 13,02 % (3 791 виборців), Анатолій Гриценко — 7,96 % (2 317 виборців), Олег Ляшко — 7,04 % (2 048 виборців), Юлія Тимошенко — 6,96 % (2 026 виборців), Михайло Добкін — 6,91 % (2 010 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,27 %.[6]

Персоналії

Примітки
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 5 грудня 2019 року № 451/2019-рп «Про призначення М.Вишневського головою Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
  3. Адміністративно-територіальний устрій Новомосковського району на сайті Верховної Ради України
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
  5. Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з квітня 2019]
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 11 квітня 2016.

Джерела

Література
  • Новомосковський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.480-556,498-500

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.