Подага

Подага — слов'янське божество, шановане насамперед полабським плем'ям вагрів, ідол якого стояв біля Любека, в місті Плені. Ніяких подробиць Гельмольд, у своїй праці Слов'янська хроніка 12 століття, не повідомляє, тому його свідчення носить швидше за все ілюстративний характер.

На думку Рибакова, «подага» - один з епітетів архаїчного жіночого божества природи та землі: «подає», «податель благ», тобто жіноче втілення Дажбога. Думка про близькість Подаги до Дажбогові вперше була висловлена О.Ф.Гільфердінгом, але він вкладав інший зміст в ім'я богині - «пожигающая», тобто та, що спалює, з чим навряд чи варто погоджуватися. Про зв'язок богині з Дажбогом також писав Р.О. Якобсон.