Якобсон Роман Осипович
Рома́н О́сипович Я́кобсон (1896, Москва, Російська імперія — 1982, Кембридж, Массачусетс, США) — американський мовознавець і філолог російсько-єврейського походження.
Якобсон Роман Осипович | |
---|---|
ісп. Román Jakobson. | |
Народився |
10 жовтня 1896[1][2][3] або 11 вересня 1896[4][5][…] Москва, Російська імперія[6][5][7] |
Помер |
18 липня 1982[8][9][…] (85 років) Бостон, США[3] |
Поховання | Маунт Оберн |
Країна |
Російська імперія Російська СФРР СРСР США |
Національність | росіяни[7] і Russian Jewsd |
Діяльність | мовознавець, літературознавець, педагог, історик, письменник, критик, педагог |
Галузь | мовознавство, Структуралізм, Поетика, морфологія і російська література |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університетуd і філософський факультет Німецького університету в Празіd[5] |
Відомі учні | Clarence Brownd |
Знання мов | англійська[1], російська, шведська, норвезька і чеська |
Заклад | Гарвардський університет, Массачусетський технологічний інститут і Університет Масарика |
Членство | Сербська академія наук і мистецтв і Американська академія мистецтв і наук |
Посада | president of the Linguistic Society of Americad |
Конфесія | православна церква |
Нагороди | |
Діяльність
Викладав у Московському університеті, професор університетів Брно у Чехословаччині, Колумбійського у Нью-Йорку, Гарвардського і Массачусетського технологічного інституту.
Разом з Вілемом Матезіусом і Миколою Трубецьким є засновником так званої празької мовознавчої школи, що розвинула фонологічний підхід до мови і в описовому, і в історичному мовознавстві, а також теорію мовного союзу — науки про подібності в розвитку суміжних мов, незалежної від їхнього походження.
У США Якобсон переглянув поняття фонеми, розглядаючи її тепер як жмут дистинктивних рис, спільних для всіх мов світу. Для Якобсона типове прагнення до універсального в мовах, часто затушовуючи особливості поодиноких мов. У цьому ж дусі він також висунув теорію слов'янської дієвідміни на підставі однієї основи, замість традиційно прийманих двох, загальну теорію відмінка, намагався звести слов'янські системи версифікації до спільного знаменника. В усіх цих випадках багатство справжніх фактів принесене в жертву позірній простоті теорії.
Будучи русофілом, у своїх «Remarques sur l'evolution phonologique du russe comparée a celle des autres langues slaves» («Помітки про фонологічну еволюцію російської мови у порівнянні зі іншими слов'янськими мовами», 1929) фонологічний розвиток у слов'янських мовах подано як мотивований тільки в російській і сербо-хорватській мовах, тоді як усі інші слов'янські мови, з українською включно, розглядаються як позбавлені незалежного розвитку, що тільки підлягають то російським, то сербо-хорватським тенденціям. У тому ж дусі в статті про український імператив (1965) Якобсон намагається применшити особливості цієї форми в українській мові. Перенесений на політичну площину, цей підхід привів до нападу на політику українізації та її діячів (1934). У 1952—1954 Якобсон активно виступав проти А. Мазона в захисті справжності «Слова о полку Ігоревім». Також багато праць з кирило-мефодіївських питань.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.jstor.org/stable/413375?seq=1
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118711598 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Studenti pražských univerzit 1882–1945
- Якобсон Роман Осипович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Databáze Vojenského historického archivu
- Bibliothèque nationale de France Roman Jakobson (1896-1982) — BnF, 2011.
- Encyclopædia Britannica
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.