Поезія Японії

Римовані вірші написані класичною китайською мовою.

• Сі, також Ши (кит. 詩) — жанр віршів пісенного типу, в основі яких лежать народні мелодії, що розвинувся у II–IV столітті в період Південних і Північних династій. Ієрогліф і слово «ши» старокитайською мовою означають: вірш, пісня, поезія, ритмічне, озвучене римами. Вірш звучить зазвичай під акомпанемент музичного інструменту.

Неримовані вірші написані класичною японською мовою.

• Вака (和歌)
  • тьока (яп. 長歌) — довгий вірш,
  • танка (яп. 短歌) — короткий вірш) — п'ятивірш, що складається із чергування п'яти- та семискладових рядків (5—7—5—7—7). Заключні, завершальні рядки танка називаються аґеку.
  • седока (яп. 旋頭歌) — вірш з повторами.
  • ренґа (яп. 連歌) — «ланцюговий» вірш) — жанр японської поезії, в якому вірш формується з двох або більш строф, що складаються різними людьми по чергово, тобто «по-ланцюгу». У традиційній Японії відігравав роль розваги заможних і освічених верств населення.
  • хайку (яп. 俳句) — жанр японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш на основі першої півстрофи танка, що складається з 17 складів (5-7-5) і відрізняється простотою поетичної мови, свободою викладу.
  • сенрю ((яп. 川柳, річкова верба) — жанр японської середньовічної поезії гумористичного характеру, що виник в період Едо (напочатку XVIII століття).

Починаючи з 8 століття в Японії публікуються численні антології прозових і поетичних творів. Класичні антології японської поезії мають доволі канонічний характер. Поети, що ввійшли до таких антологій, вважаються найкращими поетами своєї епохи. Найзнаменитішими поетичними антологіями були такі:

• «Манйосю»
• «Кокін-вака-сю»
• «Хякунін-іссю»
• «Сін кокін вака-сю»

• Література Японії

• Miner, Earl Roy, Odagiri, Hiroko, and Morrell, Robert E., The Princeton companion to classical Japanese literature, Princeton, N.J. : Princeton University Press, 1985. ISBN 0-691-06599-3
• Histoire de la littérature japonaise, Jean Guillamaud, Editions Ellipses, Collection Littérature des cinq continents, 126 p. (2002) ISBN 2-7298-0653-9 pp. 16 à 19
• Dictionnaire de la civilisation japonaise, Collectif sous la direction d'Augustin Berque, Editions Hazan, 538p. (1994) ISBN 2-85025-348-0 pp. 409 à 411
• Dictionnaire de littérature japonaise, Jean-Jacques Origas, Editions PUF, Collection Quadrige, 384 p. (2000) ISBN 2-13-050441-8
• Сто поетів — сто пісень. Хіяку нін ішшу: збірник давньої японської поезії, укладеної двірським поетом Садаїе Фудзіварою у 1235 році. Переклад, вступ, примітки Ігоря Шанковського, — Мюнхен, На горі, 1964[1].
• Антологія японської поезії. Хайку XVII—XX ст.,передмова, переклад і коментар І. Бондаренка, вид. Дніпро, Київ, 2002.
• Антологія японської класичної поезії. Танка. Ренґа. (VIII—XV ст.), пер. і коментар І. Бондаренка — Київ: Факт, 2006.
• Збірка старих і нових японських пісень. Поетична антологія (905—913 рр.) — «Кокін-Вака-Сю» («Кокін-Сю»), пер. і коментар І. Бондаренка. — Київ: Факт, 2006.
• Бондаренко І. П. Розкоші і злидні японської поезії: японська класична поезія в контексті світової та української літератури.—К.:Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010.- 566 с.
• Японська поетика. Хрестоматія / упорядкування, передмова, коментар І. П. Бондаренко, Ю. В. Осадча – Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. — 258 с.
• Неприкаяні душі. Антологія поезії японських мандрівних поетів — дзен-буддистів (XII—XX ст.). Передмова, переклад з японської та коментарі Івана Бондаренка. — Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. — 659 с.
• Жага кохання. Антологія японської жіночої поезії (IV—XX ст.). Передмова, переклад з японської та коментарі Івана Бондаренка. — Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. — 510 с.

• З японської класичної поезії Танка поетів VIII—XVIII ст. Перекладач: Микола Лукаш
• З японської класичної поезії Хокку поетів XVII—XVIII ст. Перекладач: Микола Лукаш
• Микола Лукаш: Хокку із книги «Від Бокаччо до Аполлінера» /Переклади/ К.:Дніпро,1990
• Іван Бондаренко — переклади японської поезії