Показник ослаблення

Якщо у визначенні показника ослаблення ступінь ослаблення вибрано рівним 10, то отриманий у результаті показник ослаблення ${\displaystyle \mu }$[2] називають десятковим. У цьому випадку розрахунок здійснюється за формулою:

${\displaystyle \mu ={\frac {1}{l}}\log _{10}\left({\frac {\Phi _{0}}{\Phi (l)}}\right),}$

де ${\displaystyle \Phi _{0}}$ — потік випромінювання на вході в середовище, ${\displaystyle \Phi (l)}$ — потік випромінювання після проходження ним у середовищі відстані ${\displaystyle l}$ .

Відповідно вираз для ${\displaystyle \Phi (l)}$ в такому випадку набуває вигляду:

${\displaystyle \Phi (l)=\Phi _{0}10^{-\mu l}.}$

У диференціальній формі його можна записати так:

${\displaystyle d\Phi =-\ln(10)\mu \Phi (l)dl.}$

тут ${\displaystyle d\Phi }$ — зміна потоку випромінювання після проходження ним шару середовища з малою товщиною ${\displaystyle dl}$.

Десятковий показник ослаблення зручно використовувати під час виконання оптотехнічних розрахунків, зокрема, для визначення коефіцієнтів пропускання оптичних систем. Саме така форма показника ослаблення використовується в довідковій літературі, що стосується властивостей безбарвних оптичних стекол[3].

При використанні у визначенні показника ослаблення числа е отримують показник ослаблення ${\displaystyle \mu '}$[2], званий натуральним. Розрахунок при цьому проводиться за формулою:

${\displaystyle \mu '={\frac {1}{l}}\ln \left({\frac {\Phi _{0}}{\Phi (l)}}\right).}$

Натуральний і десятковий показники поглинання пов'язані один з одним співвідношенням ${\displaystyle \mu '=\ln(10)\mu }$ або приблизно ${\displaystyle \mu '\approx 2.303\mu }$. За використання натурального показника вираз для ${\displaystyle \Phi (l)}$ набуває вигляду:

${\displaystyle \Phi (l)=\Phi _{0}e^{-\mu 'l}.}$

Його вигляд у диференціальній формі такий:

${\displaystyle d\Phi =-\mu '\Phi (l)dl.}$

Рівняння з натуральним показником ослаблення мають компактніший вигляд, ніж у разі використання десяткового показника поглинання, і не містять множника ln(10), що має «штучне» походження. Тому в наукових дослідженнях фундаментального характеру частіше використовують натуральний показник ослаблення.

В рамках Міжнародної системи одиниць (SI) вибір одиниць вимірювання визначається міркуваннями зручності і сформованими традиціями. Найширше використовуються обернені сантиметри (см⁻¹) і обернені метри (м⁻¹).

Після створення оптичних матеріалів з екстремально низькими втратами і подальшим розвитком волоконної оптики за одиницю вимірювання показника ослаблення стали використовувати дБ/км (dB/km). У цьому випадку розрахунок значень показника ослаблення здійснюється за формулою:

${\displaystyle \mu [dB/km]={\frac {10}{l}}\log _{10}\left({\frac {\Phi _{0}}{\Phi (l)}}\right),}$

де ${\displaystyle l}$ виражається в км.

Таким чином, дБ/км є в 10⁶ разів дрібнішою одиницею, ніж см⁻¹. Відповідно, якщо показник ослаблення матеріалу дорівнює 1 дБ/км, то це означає, що його десятковий показник ослаблення дорівнює 10⁻⁶ см⁻¹.

Наявність близьких за звучанням термінів призводить до поширених неточностей і помилок у їх вживанні і, як наслідок, непорозумінь. Найчастіше змішуються поняття в таких парах різних за змістом термінів:

• Показник поглинання і показник ослаблення
• Показник поглинання і коефіцієнт поглинання
• Показник ослаблення і коефіцієнт ослаблення
• Десяткові показники поглинання і ослаблення та їх натуральні відповідники

Ситуація ускладнюється відмінностями в термінології, що використовується в українсько- та англомовній літературі. Зокрема, непорозуміння відбуваються через те, що в українській мові еквівалентом для «attenuation coefficient» є не співзвучний йому «коефіцієнт ослаблення», а «показник ослаблення». Аналогічно, еквівалентом англійського «absorption coefficient» є не коефіцієнт поглинання, а термін «показник поглинання».

• Показник поглинання
• Показник розсіяння
• Коефіцієнт ослаблення
• Закон Бугера — Ламберта — Бера

• ГОСТ 26148—84. Фотометрия. Термины и определения. — Москва : Издательство стандартов, 1984. — 24 с.

• ГОСТ 7601—78. Физическая оптика. Термины, буквенные обозначения и определения основных величин. — Москва : Издательство стандартов, 1999. — С. 7.

• Физический энциклопедический словарь. — Москва : Советская энциклопедия, 1984. — С. 502.

• Физическая энциклопедия. — Москва : Большая Российская энциклопедия, 1992. — Т. 3. — С. 475. — ISBN 5-85270-034-7.

• Цветное оптическое стекло и особые стекла. Каталог. Под ред. Петровского Г. Т.. — Москва : Дом оптики, 1990. — 229 с. — 1500 екз.