Покалівська волость

Покалівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Овруцького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Покалів.

Покалівська волость
Центр Покалів
Площа 21 687 (1885)
Населення 9763 осіб (1885)
Густота 41.2 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 33 поселень, 15 сільських громад. Населення — 7890 осіб (3844 чоловічої статі та 4046 — жіночої), 798 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 92248762
Приватної власності 122963946
Казенної власності ——
Іншої власності 16796
Загалом 2168712804

Основні поселення волості:

  • Покалів (пол. Pokalew[2])  — колишнє власницьке село за 15 верст від повітового міста, 570 осіб, 86 дворових господарств, православна церква, школа. За 7 верст — село різночинців із 1080 мешканцями, православною церквою, водяним й 3 вітряними млинами.
  • Годотемль — колишнє власницьке село при річці Норинь, 232 особи, 57 дворових господарств, православна церква.
  • Клинець — колишнє власницьке село при річці Булдинка, 387 осіб, 61 дворове господарство, православна церква.
  • Коптівщина — колишнє власницьке село при струмкові, 117 осіб, 74 дворових господарства, православна церква, вітряний млин, винокурний завод.
  • Нижня Рудня — колишнє власницьке село при річці Словечна, 535 осіб, 77 дворових господарств, водяний млин, сукновальня, залізний завод.
  • Хлупляни — колишнє власницьке село, 513 осіб, 75 дворових господарств, православна церква, водяний млин.
  • Черепин — колишнє власницьке село, 194 особи, 27 дворових господарств, православна церква, вітряний млин.

Джерела

Посилання
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Стаття Pokalew у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том VIII (Perepiatycha — Pożajście) з 1887 року (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.