Покотило Олексій Іванович

Олексій Іванович Покотило (нар. 25 лютого 1960, село Коритня Монастирищенський район Черкаської області, УРСР) — український військовик, генерал-майор. Керівник Головного управління з питань воєнної безпеки Директорату з питань національної безпеки та оборони Офісу Президента України.

Покотило Олексій Іванович
 Генерал-майор [1]
Загальна інформація
Народження 25 лютого 1960(1960-02-25) (62 роки)
Коритня, Монастирищенський район, Черкаська область, УРСР
Військова служба
Приналежність  Україна
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»

Життєпис

Народився 25 лютого 1960 в селі Коритня Монастирищенського району Черкаської області.

У 1981 році закінчив Вільнюське вище командне училище радіоелектроніки протиповітряної оборони, а в 1993 році Військово-повітряну академію імені Ю. О. Гагаріна за спеціальністю "Командно-штабна оперативно-технічна підготовка Військово-повітряних сил".

У 2002 році отримав ступінь магістра державного військового управління в Національній академії оборони України за спеціальністю "Управління діями з'єднань та об'єднань Збройних Сил".

У 2012 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Створення Збройних Сил України: історіографія", отримавши науковий ступінь кандидата історичних наук[2].

Вступив до Збройних Сил в 1977 році. За 35 років військової служби пройшов шлях від офіцера до першого заступника начальника Головного управління оборонного та мобілізаційного планування в Генеральному штабі Збройних сил України. У 2012 році звільнений в запас[3].

У 2015 році очолив Головне управління з питань воєнної безпеки Директорату з питань національної безпеки та оборони Офісу Президента України.

13 серпня 2019 року призначений до складу Комісії державних нагород та геральдики[4].

Нагороди та звання

  • Орден «За заслуги» III ступеня (25 грудня 2009) За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[5].
  • Медаль «За військову службу Україні» (2005) За вагомий особистий внесок у зміцнення національної безпеки і обороноздатності Української держави, законності та правопорядку, зразкове виконання військового, службового обов'язку у захисті конституційних прав і свобод громадян та з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України[6].

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.