Коритня

[1]На період козацької доби, частково польського панування (1569 – 1657 рр.) припадає зародження 19 поселень: відновленого Монастирища, його супутників Завалля, Летичівки, Аврамівки, Бачкуриного, Зюбрихи, Княжиків, Терлиці, Коритні, Сарнів, Попудні, Шабастівки, Половинчика, Дібрівки, Новосілки, Яцковиці, Івахнів, Лукашівки. На карті французького інженера Боплана, яка створювалась на замовлення польського короля в 1600-х роках, ми знаходимо Монастирище, Терлицю, Коритню, Цибулів, Зюбриху (Зобрик).

[2]В 20-30-х роках ХХ століття Коритня налічувало 405 дворів, в яких проживало більше 2000 жителів. Розкуркулено 21 заможну родину. В селі утворено 3 колгоспи – «Промінь», «Добробут» і «Нове життя».

Під час Голодомору 1932-1933 років померло приблизно 600 мешканців, які захоронені на сільському кладовищі. Встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору у 2006 році з ініціативи сільської ради.

У роки Радянського союзу село Коритня — село, центр сільської ради. Населення — 1581 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Жовтневе.

У Жовтневому з вересня 1942 року діяла підпільна партійна організація на чолі з П.О. Саморухою, яка виконувала роль районного комітету КП(б) України. Крім неї, в Коритні діяли підпільна група, очолювана П.П. Янишевським, та підпільна комсомольська організація під керівництвом М.П. Прудиуса. У боях з гітлерівцями брало участь 385 жителів села, з них 189 — віддало свое життя за визволення Батьківщини, 106 — нагороджено орденами й медалями. 1957 року в Коритні встановлено обеліск Слави воїнам, які загинули в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. В селі розміщена центральна садиба колгоспу ім. С.М. Кірова, за яким закріплено 3051 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2763 га орної землі. Напрям господарства — зерновий з розвинутим тваринництвом. У Коритні є середня школа, будинок культури на 400 місць, бібліотека з фондом 10,8 тис. книг, медичний пункт з пологовим відділенням на 7 ліжок, дитячі ясла на 150 місць. Партійна організація об’єднує 62 комуністи, дві комсомольські — 93 члени ВЛКСМ. За досягнення у праці 58 трудівників села відзначено орденами й медалями СРСР. Телятниці Монастирищенського колгоспу П.Ф. Лазаренко присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

• 
  Вулиця Центральна
• 
  Сільська рада
• 
  Школа
• 
  Будинок культури
• 
  Фельдшерський пункт
• 
  Магазин
• 
  Церква
• 
  Ставок
• 
  Пам'ятник воїнам-односельцям (старий)
• 
  Пам'ятник воїнам-односельцям (новий)
• 
  Пам'ятний знак жертвам Голодомору
• 
  Пам'ятний знак жертвам репресій

В селі народилися:

• Білоконь Олена Олексіївна (3 березня 1979) — українська співачка, артистка хору пісенно-танцювального ансамблю «Полтава» Полтавської обласної філармонії, заслужений артист України.
• Гончарук Захар Власович (23 лютого 1921 — 19 листопада 1993) — поет, перекладач.
• Мартинюк Василь Дмитрович (8 січня 1959) — український військовик, генерал-майор. Перший заступник Головного інспектора Міністерства оборони України.
• Мартинюк Михайло Тадейович (17 листопада 1944) — доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, Заслужений працівник освіти України.
• Мельник Юрій Вікторович (нар. 1 січня 1972 в с. Коритня, Монастирищенський район, Черкаська область — пом. 7 січня 2015, у районі м. Дебальцеве, Донецька область) — учасник російсько-української війни, старший солдат 51-ї окремої механізованої бригади. Загинув 7 січня 2015-го в боях за Дебальцеве[3].
• Лазаренко Прасковія Федорівна (27 жовтня 1927 — 30 травня 2006) — радянський передовик виробництва в сільському господарстві. Герой Соціалістичної Праці (1971).
• Покотило Олексій Іванович (25 лютого 1960) — український військовик, генерал-майор. Керівник Головного управління з питань воєнної безпеки Директорату з питань національної безпеки та оборони Офісу Президента України.
• Фартушний Іван Дмитрович (1976) — кандидат фізико-математичних наук, доцент по кафедрі економічної кібернетики НТУУ "КПІ", заступник декана з навчально-методичної роботи ФММ.[4]
• Яловенко Віталій Олексійович (22 січня 1960) — генерал-полковник запасу.

Дімна, селянка, її дочка Марійка, 5 років, дитина, її дочка Хвіля, 17 років, селянка, 1932-1933 роки.

Багрій Теофан Фокович, 30 років, селянин, його син, дитина, 2 місяці, його син Вася, його син Костик, дитина, його дружина Людмила Денисівна, 32 роки, селянка, 1932-1933 роки.

Багрій Фока Васильович, 62 роки, селянин, 1932-1933 роки.

Іщук Макар, селянин, 1932-1933 роки.

Іщук Меланка, селянка, 1932-1933 роки.

Іщук Порфило, селянин, 1932-1933 роки.

Капітанчук Гапка, селянка, Капітанчук Лук’ян Тифонович, селянин, їх син Максим, селянин, 1932-1933 роки.

Ковтун Єлизавета, селянка, її син, дитина, 1932-1933 роки.

Лазаренко Параска, селянка, її дитина, 1932-1933 роки.

Мати Ігумен Тодоськи Іванівни, селянка, її батько, селянин, її 2 братм, селяни, її сестра, селянка, 1932-1933 роки.

Підопригора Іван, селянин, 1932-1933 роки.

Підопригора Семен, селянин, 1932-1933 роки.

Родина Поліщук Анастасії Григорівни, селянка, 1932-1933 роки.

Родина Русявої Аніли Павлівни, селянка, 1932-1933 роки.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)
• [6]Макаров П.Г. «Спогади про діяльність підпільних комсомольських організацій у с. Халаїдове та с. Коритня Монастирищенського району під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» (1961-1965).
• [7]Коритня : поема / Захар Гончарук // Київ. – 1993. – №10. – С. 14 – 34.

• Погода в селі Коритня
• Репортажі телеканалу 1+1 програми ТСН про освіту в селі