Ползік Ірина Паладіївна

Арына Вячорка, Арына Вележ, Ірина Паладіївна Ползік (біл. Ірына Паладзеўна Ползік; 14 квітня 1961(19610414), Мінськ, Білорусь 9 квітня 2012) — білоруська громадська діячка, науковиця, педагог[1].

Ползік Ірина Паладіївна
Народилася 14 квітня 1961(1961-04-14)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Померла 9 квітня 2012(2012-04-09) (50 років)
Діяльність громадська діячка, педагог
Alma mater механіко-математичний факультет БДУd
Членство Q13028753?, Товариство білоруської мови імені Франциска Скорини і Talakad
Діти Франак Вячорка

Родина

Народилася в Мінську.[2] Батько — вчений-винахідник, енергетик, професор технічних наук, а мати — викладач-економіст.

Освіта

  • 1983 — закінчила Білоруський державний університет імені В. І. Леніна, механіко-математичний факультет, спеціальність «Математик».
  • 1990 — закінчила аспірантуру при БДУ за спеціальністю «Історія педагогіки».
  • 1975 — закінчила музичну школу № 4 міста Мінська за спеціальністю фортепіано.
  • 2009 — закінчила WSUS (Wyzsza Szkola Umiejetnosci Spolecznych), Polska. Отримала спеціальність «Менеджер культури».

Робота і наука

  • 1990—1996 — науковий співробітник лабораторії філософії та історії освіти Білоруського національного інституту освіти. Автор статей з історії білоруської педагогіки, історії техніки Білорусі, упорядник 2-х томної Бібліографії з історії білоруської педагогіки.

Автор статей в «Енциклопедії історії Білорусі», в книгу «Історія білоруської науки і техніки», ряду статей з історії білоруської математики. Учасник наукових конференцій України, Росії та Польщі.

  • 1996—2007 — глава Білоруського лицарського клубу.
  • 2007—2009 — продюсер ТОВ «Нова музична компанія».

Громадська діяльність

Брала участь у молодіжному громадському об'єднанні «Білоруська Майстерня» (1979—1984). У 1985—1991 роках — учасник молодіжного історико-культурного об'єднання «Талака»[3].

  • 1992 — один із організаторів дитячого «Грунвальд».
  • 1993 — один із засновників Лицарського руху в Білорусі.
  • 1995—2008 — організатар першога лицарського турніру в Лошицькому парку, молодіжного етноісторичного фестивалю у Лошицькому парку — «Лошицький фест».

Продюсер лицарського руху в Білорусі: один з організаторів лицарських виїздів до Польщі на лицарський турнір Голуб-Добжинь (1995); в Литву — Каунас—1996 на інсценізацію Грюнвальдської битви, в Чехії (Млазовиці, 1997), організатор першої поїздки делегації Лицарських клубів на Грюнвальдську битву (Ольштин, 1998), організатор святкування річниці Грюнвальдської битви в Мінську (з 1996 по 1999 роки)

  • 2001—2007 — керівник одного з найстаріших у Білорусі лицарських клубів «Велике князівство».
  • 2000—2001 — творець і автор першого проекту історичної музики «Легенди Великого Князівства», який увійшов в десятку найпопулярніших білоруських музичних альбомів.
  • 2002 — організатор понад 20 концертів старовинної та фольклорної музики «Легенди Великого Князівства».
  • 2001—2006 — продюсер групи «Стары Ольса», продюсер музичного проекту «Вир», консультант музичного проекту «Історичний епос».
  • 2006 — консультант фільму «Старовинні музичні інструменти Білорусі».

У 2003 році на конкурсі «Рок-коронація—2003» номінувалася на «Продюсер року». 2008 році — учасник журі «Рок-коронація—2007».

  • 2002—2005 — організатор понад 20 концертів стародавньої білоруської музики «Легенди великого князівства».
  • 2005 — автор і творець альбому історичної музики «Прадавня земля», у якому брали участь 10 груп та 6 виконавців.
  • 2005 — один з організаторів I Національного Конкурсу молодих виконавців старовинної музики «В честь королеви Бони» (Мінськ, МТЭ).
  • 2006 — один з організаторів II Національного Конкурсу молодих виконавців старовинної музики «В честь королеви Бони» (Новогрудок).

Творець серії музичних дисків «Білоруська музична колекція»: 2007 рік — «Постфольк», «Музика Великого Князівства Литовського», «Білоруський музичний авангард», 2008 рік — «Спів Білорусі» — збірник автентичної білоруської музики, «Медываль» — збірник середньовічної музики, «Сільська лірика» (жорстокі романси), 2009 рік — «Музика білоруських храмів».

  • 2008 — один із засновників Білоруського клубу лютністів.
  • 2009 — організатор концертів «Старовинна музика Білорусі і Європи».

Проекти: Лицарський турнір у Лошицькому парку, 1996 рік, семінар «Лицарство в минулому, сьогоденні і майбутньому», 1998 рік, культурні акції в підтримку мобілізаційної компанії, 2001 рік, Легенди великого князівства, 2004 рік.

Член «Товариства білоруської мови», Асоціації білорусів світу «Бацькаўшчына», ГО «БНФ „Відродження“».

Література

  • Дубавец С. Майстроўня. Гісторыя аднаго цуду / Сяргей Дубавец; фота А. Канцавога. — [Б. м.]: Радыё Свабодная Эўропа / Радыё Свабода, 2012. — 457 с.

Примітки

  1. Памерла Арына Вячорка. Радыё Свабода. 10 квітня 2012. Процитовано 5 червня 2018.
  2. Памерла Арына Вячорка. TIO.BY. Процитовано 5 червня 2018.
  3. Памерла Арына Вячорка. Радыё Свабода. 10 красавіка 2012. Процитовано 7 березня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.