Полковник Сандерс

Сандерс у семирічному віці зі своєю матір'ю

Сандерс народився 9 вересня 1890 року в пресвітеріанській сім'ї в містечку Генрівілл штату Індіана. Його батько Вілбур Девід Сандерс помер, коли Гарланду було шість років і, оскільки мати Маргарет Енн Сандерс (у дівоцтві — Данлеві) працювала, хлопчик був відповідальний за приготування їжі вдома. Він покинув школу в сьомому класі. Коли його мати знову вийшла заміж, Гарланд пішов з дому, тому що вітчим бив його. Хлопець підробив дату народження і пішов добровольцем до армії США у віці 16 років. Він відслужив весь термін, закінчивши службу на Кубі. У ранні роки Сандерс працював у багатьох місцях: на пароплаві, страховим агентом, пожежником на залізниці, фермером. У нього був син (помер в ранньому віці) і дві доньки: Маргарет і Мілдред.

У віці 40 років Сандерс почав готувати страви з курки, а також інші страви, для тих, хто зупинявся на його заправній станції в Корбіні (штат Кентуккі). В той час він не мав власного ресторану, тому його клієнтами були в основному жителі прилеглих кварталів. Однак його місцева популярність росла, і незабаром Сандерс перемістився до мотелю з рестораном на 142 місця, який згодом став «Кафе і музеєм Гарланда Сандерса». Протягом наступних дев'яти років він придумував і покращував свій «секретний рецепт» смаження курки під тиском, завдяки якому вона смажиться швидше, ніж на сковорідці. У 1935 році Сандерс отримав почесний титул «Полковник Кентуккі» з рук губернатора Рубі Лаффуна, а в 1950 році — вдруге від губернатора Лоренса Везербі.

З розвитком кар'єри Сандерс почав вести активне соціальне життя, вступив до Rotary Club. Він був масоном, досягнув 33-го масонського градусу шотландського статуту[3]. Був членом благодійної парамасонської організації Shriners.

Близько 1950 року Сандерс почав створювати свій особливий імідж, відрощувати свої фірмові вуса й борідку та носити аристократичний білий костюм з краваткою-стрічкою. Він не надягав нічого іншого в публічних місцях впродовж останніх двадцяти років життя, чергуючи теплий шерстяний костюм взимку і легкий бавовняний — влітку.

Могила Сандерса в Луїсвіллі

Коли Сандерсу виповнилося 65, його ресторан став терпіти збитки через відкриття нової міжштатної автомагістралі I-75, що скоротила число відвідувачів. Полковник зняв гроші зі свого фонду соціального страхування і почав обходити потенційних франчайзі. Такий підхід виявився успішним, і в 1964 році Сандерс продав KFC Corporation за 2 мільйони доларів компанії бізнесменів з Кентуккі, яку очолював Джон Браун. Угода не включала канадські ресторани. Наступного року полковник переїхав до Канади, щоб контролювати свої канадські франшизи, і продовжував збирати нові. У 1973 році він судився з корпорацією «Г'юблайн» (материнською компанією KFC) через неправильне використання його іміджу при просуванні товарів, які він не розробляв. В 1979 «Г'юблайн» безуспішно судилася з Сандерсом за наклеп, коли він публічно назвав їхню підливку «ілом зі смаком клею для шпалер».

Сандерс помер у Луїсвіллі (Кентуккі) від запалення легень 16 грудня 1980 року. Він хворів гострою формою лейкемії, що була виявлена в червні того ж року. Сандерса поховали в його відомому білому костюмі з тонкою чорною краваткою.

Коментарі

Джерела

• Currell, Billy. 2006. Kentucky Fried Tender. ASIN B000JWMI9U.
• Pearce, John, The Colonel (1982) ISBN 0-385-18122-1
• Kleber, John J. et al. (1992). The Kentucky Encyclopedia. Lexington, KY: University of Kentucky Press. ISBN 0-8131-1772-0.

• Claudia Sanders' Dinner House (ресторан, який Сандерс відкрив після продажу KFC)
• Полковник Сандерс на Google Maps