Полоз сарматський

Полоз сарматський, полоз палласів (Elaphe sauromates) — неотруйна змія з роду Полоз-елаф (Elaphe) родини Полозові (Colubridae), раніше відомий у літературі щодо фауни України (всі публікації ХХ ст.) як "4-смугий полоз".

?
Полоз сарматський

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Полозові (Colubridae)
Підродина: Полозові (Colubrinae)
Рід: Полоз-елаф (Elaphe)
Вид: Полоз сарматський
Elaphe sauromates
Pallas, 1811
Посилання
Вікісховище: Elaphe sauromates
МСОП: 157265

Таксономія

Інша назва «Полоз Палласів»[1]. Довгий час вважався підвидом виду Elaphe quatuorlineata (Полоз чотирилінійний).

Опис

Загальна довжина досягає 120–140 см, але зустрічаються до 180 см. За даними 1961 року у Румунії було виявлено сарматського полоза довжиною 2,6 метра. Невелика витягнута голова злегка розширена в основі. Основний тон забарвлення від буро-сірого до жовтувато-коричневого. Малюнок складається з темно-коричневих плям на спині та з боків, які іноді зливаються, утворюючи поперечні зигзагоподібні смуги. На голові присутній темний малюнок з дугоподібної смуги між очей, смуг позаду очей та овальної плями у тім'яній області. Часто окрема луска може мати червонуватий або помаранчевий відтінок, у деяких особин черево майже цілком помаранчеве.

Спосіб життя

Полюбляє посушливі місцини, степи, напівпустелі, чагарникові пущі, рідколісся. Хоча веде в основному наземний спосіб життя, вміє лазити по деревах. Харчується ящірками, але не гребує гризунами й птахами, а при нагоді охоче поїдає пташині кладки.

Це яйцекладна змія. Самка відкладає до 10 яєць.

Розповсюдження

Мешкає у Туреччині, на Кавказі, у Сирії, Лівані, Ірані, Греції, Болгарії, Молдові, Україні, на півдні Росії, на заході Казахстану й Туркменістану.

Охорона

Вид включений до Червоної книги України 2009 року з охоронним статусом «вразливий»[2] .

Джерела

  • Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. К., 1955; Фауна України, т. 7. К., 1959
  • Куйбіда В. В., Гаврись Г. Г., Лопатинська В. В. Зоологія хребетних. Практикум: посібник з навчально-польової практики. — /Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена/. — Київ. Міленіум, 2007.-210с.
  • Словник зоологічної номенклатури (1927–1928): Факсимільне відтворення видань 1927–1928 рр. — К.: Наукова думка, 2005 р. — 186 с.
  • Schmidt, D. & Kunz, K. 2005. Ernährung von Schlangen. Natur und Tier Verlag, Münster, 159 pp.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.