Полоз чотирилінійний

Загальна довжина досягає 200 см. Голова слабко відмежована від шиї. Є 1 великий передочний щиток. Під ним, між третім і четвертим верхньогубними, розташовано підочний. Є 2—3 заочноямкових щитка. Під виличним лежать 1—2 маленьких щитка. Тім'яні щитки своїм передньонижнім, витягнутим кутом торкаються нижнього загазнічного. Навколо тулуба є 23—27 рядків луски. Луска перших 2—7 рядків на бічній поверхні, починаючи від черева, гладенькі, а спинні — зі слабко вираженими реберцями. На лусках є по 2 апікальні пори. Черевні щитки з боків черева не утворюють ребра. У самців черевних щитків — 187-224, у самок — 205-234. Підхвостових щитків — 56-90 пар. Анальний щиток розділений.

Спина буро-жовтого кольору з поздовжнім рядком великих коричневих, коричнево-бурих або майже чорних плям, витягнутих у поперечній площині, які в деяких місцях зливаються в зигзагоподібну смугу. По 1 рядку дрібніших плям того ж забарвлення проходять з боків тулуба. Такий тип малюнка добре виражений у молодих полозов і майже не помітний на загальному строкатому тлі дорослих змій, оскільки в середині кожної світлої лусочки є невелика темна пляма. Деякі лусочки по краях тіла мають червонувате або помаранчеве забарвлення. У особин номинативного підвиду по верхній стороні тіла проходять 4 поздовжні темно-бурі смуги. Завдяки цього ця змія отримала свою назву. Райдужна оболонка очей чорна. У молодих змій на верхній поверхні голови є характерний малюнок з буро-коричневою дугоподібною смугою поміж передніх країв очей, 2 симетричних плям на задніх краях надочноямковий щитків і 2 широких смужок у тім'яній області. Ці смужки на шиї з'єднуються з першою тулубною плямою. З віком малюнок голови практично втрачається на загальному буро-коричневому або майже чорному фоні. Характерні для дорослих полозов світло-жовті верхньогубні щитки. Черево солом'яно-жовтого кольору, іноді у дрібних розмитих плямах.

Полюбляє аридні ландшафти, степи, напівпустелі, рівнині, передгір'я, горбисті ділянка, карстові середземноморські ландшафти. Живе на ділянках кам'янистої і піщаної напівпустелі, на порослих чагарником схилах зі скельними виходами, на лісових галявинах, у розріджених степових і тугайних лісах. Зустрічається на висоті до 1000—2500 м над рівнем моря.

В Україні цей полоз зустрічається у лісостепу.

Ховається у норах гризунів, порожнечах у ґрунті, під камінням, дуплах дерев. Період активності починається в Україні в середині - другій половині квітня, в більш південних частинах ареалу полози з'являються після зимівлі на 15-20 днів раніше. Активний удень. Активність триває до вересня-жовтня в різних частинах ареалу.

У збудженому стані для чотирисмугового полоза типова поведінка, коли він швидко вібрує кінчиком хвоста, який видає характерний тріск при контакті з субстратом і твердими предметами. Агресивний, приймає загрозливу позу, піднімаючи передню третину тулуба. При цьому шийна область сплощується, і полоз робить кидки у бік небезпеки з коротким шипінням.

Харчується великими та середнього розмірів гризунами, птахами та їх яйцями, в рідкісніших випадках - ящірками. Для поїдання пташиних яєць у цього полоза відзначено пристосування в будові гіпапофіза, що дозволяє розламувати яєчну шкаралупу в стравоході. Це пристосування отримало назву «яєчна пила».

Це яйцекладна змія. Парування у Криму та південній Україні триває у квітні-травні. Самки у червні—липні відкладають 4-16 яєць розміром 20-25х48-70 мм. Молоді полози з'являються у Криму в серпні-вересні, в інших місцях - у вересні - на початку жовтня.

Країни, що входять до ареалу полоза чотирилінійного: північна Італія, Словенія, Хорватія, Боснія та Герцоговина, Сербія, Чорногорія, деякі острови Адріатичного моря, Албанія, Греція, Болгарія, Румунія, Молдова, південна Україна, південна Росія, східна Грузія, Вірменія, Азербайджан, Туреччина, Сирія, північний Іран, Ірак, Туркменістан, Казахстан, на кордоні Ізраїлю та Лівану.

• Elaphe quatuorlineata muenteri
• Elaphe quatuorlineata quatuorlineata
• Elaphe quatuorlineata scyrensis
• Elaphe quatuorlineata parensis

• Bussmann, Michael; Kostyra, Stefan 1996. Ergänzende Mitteilungen zur Herpetofauna des Köycegiz-Beckens (Prov. Mugla, Türkei) mit Hinweis auf ein neues Vorkommen von Elaphe hohenackeri. Salamandra 32 (1): 59-62
• Словник-довідник із зоології. – К., 2002.