Полторацький Віктор Васильович

Ві́ктор Васи́льович Полтора́цький (рос. Виктор Васильевич Полторацкий; справжнє прізвище — Погостін; нар. 18 квітня (1 травня) 1907, Асхабад, нині Ашгабат — пом. 9 травня 1982, Москва) — російський радянський прозаїк, нарисовець, поет, журналіст.

Полторацький Віктор Васильович
Народився 18 квітня (1 травня) 1907 або 1907[1]
Асхабад, Закаспійська область, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія[2]
Помер 9 травня 1982(1982-05-09)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Країна  СРСР
Діяльність письменник, журналіст, поет
Alma mater Ярославський державний педагогічний інститутd
Знання мов російська
Членство Спілка письменників СРСР
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Віктор Васильович Погостін народився 18 квітня (1 травня за новим стилем) 1907 року в сім'ї паровозного машиніста в місті Асхабад (нині Ашгабат), де його батько тоді проходив службу. Згодом письменник узял собі псевдонім від назви Ашгабата в 1919—1927 роках — Полторацьк.

1910 року сім'я повернулася в місто Гусь-Хрустальний, де минули дитинство та юність Віктора. 1921 року він закінчив школу і до 1927 року працював у паровозному депо. 1927 року вступив на робітничий факультет, а далі на літературний факультет Ярославського педагогічного інституту, який закінчив 1933 року.

У 1933—1939 роках Полторацький працював у газеті «Рабочий край» і журналі «Пламя» в місті Іваново. У 1939—1941 роках письменник був відповідальним секретарём Івановського обласного відділення Спілки письменників СРСР.

Під час Німецько-радянської війни служив у Робітничо-селянській червоній армії, був спеціальним кореспондентом газети «Известия». Після війни працював у цій газети нарисовцем. Часто бував у закордонних відрядженнях, де збирав матеріал для нарисів. Від 1956 року працював головним редактором літературно-художнього альманаху «Наш современник». У 1958—1961 роках був першим головним редактором новоствореної газети «Литература и жизнь» (нині «Литературная Россия»). Від 1965 року Полторацький працював редактором літературного відділу газети «Известия».

Віктор Васильович помер 9 травня 1982 року. Його поховали в Москві на Кунцевському цвинтарі.

У Полторацького було двоє доньок. Галина працювала в «Литературной России» коректором. Друга донька Тетяна працювала в бібліотеці Центрального будинку літераторів у Москві. Вона одружилася з письменником-дисидентом Володимиром Максимовим і виїхала з ним у Париж.

Примітки
  1. Catalog of the German National Library
  2. Полторацкий Виктор Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література
  • Поликанов А. А. Полторацкий Виктор Васильевич // Краткая литературная энциклопедия. — Т. 5: Мурари — Припев. — Москва: Советская энциклопедия, 1968. — Столбец 853.
  • Грибов Юрий. Он Россию шагами измерял…: Слово о первом редакторе нашей газеты Викторе Полторацком // Литературная Россия. — 2008. — № 14. — 4 апреля.
  • Огрызко Вячеслав. Дерзать или лизать // Литературная Россия. — 2011. — № 16. — 22 апреля.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.