Полушка

Полу́шка (рос.) російська монета вартістю 1/4 копійки (1/2 «деньги»)[1]. В історичних письмових джерелах згадується також під назвою «полуденьга». Назва монети пов'язана зі словом «половина».

Полушка
Держава  Російська імперія
Час/дата початку 14 століття
Час/дата закінчення 1916
Полушка, яку карбували за Катерини II

Історія

Полушка з'явилася як срібна монета в кінці XIV ст.[2] Полушки карбували у Великому князівстві Московському з уділами з часу правління Василя Дмитровича, а також в Ростовському і Нижегородсько-Суздальському князівствах. В Новгороді карбування цього номіналу зафіксовано лише в часи Івана III. Під час правління Василя III карбування полушок здійснювали також у Твері та Пскові.

Грошова реформа 1535 року, здійснена Оленою Глинською, уніфікувала полушку як загальнодержавний номінал, рівний ½ «московки» (московської денги) і ¼ «новгородки» (новгородської денги або копійки), і встановила для неї вагову норму близько 0,17 грама срібла. Полушку продовжували карбувати як срібний номінал аж до царювання Михайла Федоровича (16131645), допоки псування монетної стопи не зробила її випуск безглуздим.

Грошова реформа Петра I ввела в обіг мідну полушку як номінал, еквівалентний ¼ мідної копійки. З 1700 по 1810 рік і в 18501866 роках номінал на монетах позначався словом «полушка», з 1839 по 1846 рік і з 1867 по 1916 рік — «¼ копійки».

Інше

Українською слово полушка перекладають також як «півшеляга». Хоча насправді назву старовинної польської монети шеляг у XIX ст. у народі вживали щодо російської копійки (тобто 4 полушок), отже, півшеляга мали дорівнювати російській деньзі (1/2 копійки). Втім, існувала інша монета шаг, а в 1839—1917 роках в українських землях «шагом» звали 1/2 копійки «сріблом»[3], отже, точнішим перекладом буде «півшага».

Див. також

Примітки

  1. Полушка. Академічний тлумачний словник української мови. (1970—1980).
  2. Гайдуков П.Г. Русские полуденги, четверетцы и полушки XIV-XVII вв. — М. : Палеограф, 2006. — 408 с. — ISBN 5-89526-018-7.
  3. Шаг // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.