Поль-Еміль Жансон
Поль-Еміль Жансон (30 травня 1872 — 3 березня 1944) — бельгійський ліберальний політичний діяч.
| Поль-Еміль Жансон Paul-Emile Janson | |||
 Поль-Еміль Жансон | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 23 листопада 1937 — 15 травня 1938 року | |||
| Монарх: | Леопольд III | ||
| Попередник: | Поль ван Зеєланд | ||
| Наступник: | Поль-Анрі Спаак | ||
| Народження: |
30 травня 1872 Брюссель, Бельгія | ||
| Смерть: |
3 березня 1944 (71 рік) Бухенвальд, Німеччина | ||
| Країна: | Бельгія | ||
| Освіта: | Вільний університет Брюсселя | ||
| Партія: | Ліберальна партія | ||
| Батько: | Paul Jansond | ||
Народився у Брюсселі, був сином ліберального політика Поля Жансона (помер 1913). Вивчав право у Вільному університеті Брюсселя, мав юридичну практику. 1910 року Жансона було обрано до Палати представників від Ліберальної партії. Займав різні міністерські пости, включаючи посади міністра оборони, юстиції та закордонних справ.
Очолював уряд країни з 1937 до 1938 року. На початку Другої світової війни Жансон займав пост міністра закордонних справ в уряді Юбера П'єрло. У 1943 році німецькі окупаційні війська переправили Жансона до Бухенвальда, де він і помер 1944 року.
Марі Жансон, перша жінка, яку було обрано до Палати представників 1921 року, мати Поля-Анрі Спаака, була сестрою Поля-Еміля Жансона.