Поляченко Юрій Володимирович

Народився 20 лютого 1963 у місті Києві, батько — Поляченко Володимир Аврумович.

Освіта вища. У 1986 році закінчив Київський медичний інститут.

З березня 2001 р. — голова Постійного тендерного комітету МОЗ України для організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

З 2001 року працював у Міністерстві охорони здоров'я України:

• з вересня 2001 по червень 2002 року — перший заступник державного секретаря,
• з червня 2002 — Державний секретар, потім — перший заступник Міністра.
• З 28 листопада 2003 — заступник Секретаря Ради національної безпеки та оборони України.

Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

11 жовтня 2005 р. призначений на посаду Міністра охорони здоров'я України в уряді Єханурова.

4 серпня 2006 року призначений Верховною Радою України на посаду Міністра охорони здоров'я України в другому уряді Віктора Януковича.

Після звільнення з посади міністра (23 березня 2007) очолював ДУ "Інститут хірургії та трансплантології НАМН України".

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події Волинської трагедії 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.

22 лютого 2014 року вийшов з фракції Партії регіонів.

• Заслужений лікар України (19 лютого 1997) — за вагомий внесок у розвиток охорони здоров'я, впровадження сучасних методів діагностики і лікування, високу професійну майстерність[2]
• Державна премія України в галузі науки і техніки 2012 року — за цикл наукових праць «Механізми функціонування органів системи травлення» (у складі колективу)[3]

• Відкрита Україна^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Інформаційний довідник Justus^{[недоступне посилання з квітня 2019]}