Полівініловий спирт

По́лівіні́ловий спи́рт (ПВС) — водорозчинний синтетичний полімер.

Полівініловий спирт
Ідентифікатори
Номер CAS 9002-89-5
Номер EINECS 618-340-9
DrugBank 11060
KEGG C00980
ChEBI 17246
RTECS TR8100000
SMILES
InChI
Властивості
Молекулярна формула (C2H4O)n
Густина 1,19—1,31 г/см³
Тпл 200 °C
Ткип 228 °C
Небезпеки
ЛД50 14,700 мг/кг (миші)
MSDS External MSDS
NFPA 704
0
1
0
Температура спалаху 79,44 °C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Властивості і використання

Білий порошок, густина 1,2-1,320.[1] Розчинний у воді при нагріванні. ПВС-плівка володіє жиростійкістю, газопроникністю. Використовується у виробництві полівінілацеталей, водорозчинних плівок, в тому числі для ковбас і інших мясних продуктів.[1] Спеціальні марки ПВС використовують як плазмозамінник,[1] а також у парфумерно-косметичній промисловості. Використовується для виготовлення клеїв, мазей і емульсій. В желеподібному стані служить для пломбування, а також для покриття опіків. Оброблений формальдегідом водонепроникний застосовувався у 1988 році для вживлень.[1]

Полівініловий спирт містить сильно полярні групи (С(О)СН3,–ОН).[2][3] Попри те, що елементарними ланками полівінілового спирту є молекули вінілового спирту, його синтез безпосередньою полімеризацією неможливий через нестійкість мономеру. Натомість його отримують з полівінілацетату.

Джерела

Примітки
  1. Шефтель В.О. Вредные вещества в пластмассах. - М.: Химия, 1991. — 574 с. ISBN 5-7245-0590-8
  2. Гупало О.П. Високомолекулярні сполуки / О.П. Гупало, Н.М. Ватаманюк. – К. : Вид-во НМКВО. – 1993. – 243 с
  3. Химическая энциклопедия словарь. – М. : Изд-во "Советская энциклопедия". – 1990. – Т. 1. – 623.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.