Політична критика

Політична критика — незалежне ліве медіа, засноване як українська франшиза польського видання Krytyka Polityczna[1]. Своєю метою декларує поширення критичного знання, популяризацію ідей рівності та досягнення прогресивних суспільних змін, публікує матеріали на теми науки, культури та політики[2].

Політична критика
Країна видання  Україна
Тематика наука, культура, політика
Мова українська, російська
Засновано 2011, 2015
politkrytyka.org

Історія

Журнал

З 2009 року в Центрі візуальної культури НаУКМА діяв неформальний осередок журналу Krytyka Polityczna. 2011 року він почав видавати українську версію журналу під назвою «Політична критика», що стала першим міжнародним видавничим проектом «Критики Політичної». Протягом 2011—2014 років було видано 5 чисел журналу:

  1. «Політичні наркотики» (присвячений (де)криміналізації наркотиків)[3],
  2. «Слава ворогам!» (присвячений правому радикалізму)[4],
  3. «Секс і політика»[5],
  4. «СВБД ПСРТ» (присвячений репресіям проти групи «Pussy Riot»)[6],
  5. «Нам нема що втрачати, крім наших майданів»[7].

Рецензії на числа журналу виходили в журналах «Критика»[8][9][10] та «Спільне»[11].

На початку 2015 року «Політична критика» спільно з Центром візуальної культури видала книжку Наталі Гуменюк «Майдан Тахрір» про події Арабської весни[12].

Сайт

В січні 2015 року почав працювати український сайт «Політичної критики»[13]. Про відкриття сайту повідомляла газета «Zbruč»[1].

З 2017 року сайт виступає медіапартнером Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини «Docudays UA»[14].

2018 року сайт «Політична критика» запустив проект «Невидима праця», метою якого було показати життя, умови роботи й боротьбу за їхнє покращення людей різних професій, які, попри суспільну важливість своєї праці, нечасто потрапляють до поля зору ЗМІ[15][16].

Наприкінці 2018 року сайт перейшов на новий домен — politkrytyka.org.

Див. також

Примітки
  1. Krytyka Polityczna зайшла в Україну
  2. Про нас (укр.). 18 грудня 2014. Процитовано 8 травня 2020.
  3. Політична Критика 1: Політичні наркотики
  4. Політична Критика 2: Слава ворогам!
  5. Політична критика 3: Секс і політика
  6. Політична критика 4: СВБД ПСРТ
  7. Політична критика 5: Нам нема що втрачати, крім наших майданів
  8. Максим Карповець. Славой Жижек, Павло Альтхамер, Сергій Жадан…. Політична критика. 2011, № 1 // Критика. — Серпень 2011
  9. Сергій Гірік. Андреас Умланд, Антон Шеховцов, Віталій Атанасов…. Політична критика, 2011, № 2 // Критика. — Червень 2012
  10. Василь Черепанин, Леся Кульчинська, Ольга Папаш…. Політична критика. Нам нема що втрачати, крім наших Майданів // Критика. — Листопад 2016
  11. Олексій Вєдров. Вороги навколо // Спільне. — 2012, № 5.
  12. Наталя Гуменюк. Майдан Тахрір. У пошуках втраченої революції. — Київ: Політична критика. — 2015.
  13. Українська редакція PoliticalCritique.org Архів оригіналу за 27 січня 2015
  14. Docudays UA. Партнери: 2017, 2018, 2019
  15. Люди рабочих профессий часто боятся отстаивать свои права, - координатор проекта «Невидима праця». Громадське радіо (uk-UA). Процитовано 28 жовтня 2018.
  16. Невидима праця. Політична Критика. Процитовано 28 жовтня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.