Гуменюк Наталія Петрівна

Ната́ля Гуменю́к — українська журналістка-міжнародниця, викладачка. Співзасновниця і голова ГО «Громадське телебачення».

Наталя Гуменюк
Народилася 24 липня 1983(1983-07-24) (38 років)
Біробіджан, Єврейська АО, Хабаровський край, Російська РФСР, СРСР
Громадянство  Україна
Діяльність міжнародна журналістика
Alma mater Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (2004) і Örebro Universityd (2006)
Знання мов українська, російська і англійська
Заклад Громадське телебачення
Нагороди
Сайт sofarsoclose.net

Життєпис

Народилася в Біробіджані у 1983 році.

Закінчила Інститут журналістики КНУ ім. Шевченка (2000–2004). Коли працювала на Інтері, вказала роки навчання у КНУ (бакалавр) 2001–2005. Пізніше магістратуру з міжнародної журналістики в університеті міста Оребро, Швеція (2005–2006).[1] Викладала курс «Міжнародні медіасистеми» Могилянської школи журналістики у Києві.[2]

У 2002–2004 роках — головна редакторка незалежної студентської газети «Наша справа». У 2002–2003 роках — журналістка-міжнародниця на Новому каналі. У 2003 році — журналістка-міжнародниця 5 каналу. У 2004 році — працювала в Інформаційній агенції «ProfiTV». У 2003–2004 роках — журналістка-міжнародниця для програми Факти, ICTV. У 2005–2007 роках — керівниця міжнародного відділу, спеціальна кореспондентка телеканалу К1, авторка-ведуча програми «Один репортаж».[1]

З 2007 до кінця 2009 року очолювала міжнародний відділ телеканалу «Інтер»,[2] спеціальна кореспондентка.[1] В цей період, 2009 року, «Інтер» вперше серед українських телеканалів було номіновано на премію Еммі в номінації «Новини» за висвітлення війни у Південній Осетії (репортер Руслан Ярмолюк).[3][4][5][6] 2009 року Гуменюк також стажувалася на телеканалі BBC World у програмі Hardtalk та у виданнях The Guardian та The Independent.[1][6]

Наприкінці 2009 року її було звільнено з телеканалу «Інтер» без пояснення причин. Це викликало хвилю обурення її колег, які зібрали понад 70 підписів проти її звільнення. По тому деякі журналісти звільнились за власним бажанням (зокрема Роман Вінтонів).[7] Після звільнення не стала влаштовуватись в інші ЗМІ, стала фрілансером.[2][8][6]

У 2010–2011 роках була шеф-редактором проєкту «Наші» («Інтер», студія «07 Продакшн») — 15 телефільмів про українців, які з різних причин покинули Україну і стали успішними за кордоном (Норвегія, Бразилія, ПАР, Індії, Китаї та ін.).[2][6] Наталя Гуменюк брала участь у пошуку спонсорів проєкту.[6]

Після того власним коштом поїхала висвітлювати події Арабської весни. Почала працювати міжнародницею-фрілансеркою переважно для українських видань, таких як «Український тиждень», «Українська правда», «Esquire Україна», студія «1+1», радіо «Голос столиці», а також для деяких закордонних: OpenDemocracy Russia (Велика Британія), RTL-Netherlands, M6 (Франція).[2]

У 2013 році стала одним з ініціаторів створення «Громадського телебачення».[9]

У травні 2015 р. її обрали головою ГО «Громадське телебачення»[10].

12 серпня 2017 р. в Мінську Наталя одружилася з Петром Рузавіном, журналістом російського телеканалу «Дождь».[11]

Член Ради з питань свободи слова та захисту журналістів з 6 листопада 2019 року[12].

Нагороди

  • 2009 — лауреат відзнаки Фонду розвитку журналістики імені Анатолія Москаленка за здобутки в журналістиці.[13]
  • 2013 — Срібна медаль у конкурсі художнього репортажу «Самовидець» (за репортаж «Як звучить пустеля там, де починається вода» – збірку емоційних нотаток з Йорданії, Єгипту, Ірану, Тунісу)[14].

Книги

  • Veni, Vidi, Scripsi: Світ у масштабі українського репортажу (збірник репортажів різних авторів) — Київ: Темпора, 2013.
  • Майдан Тахрір. У пошуках втраченої революції. — Київ: Політична критика. — 2015.
  • Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму. — Львів: Видавництво Старого Лева 2020.

Примітки

  1. Наталя Гуменюк Архівовано 4 травня 2014 у Wayback Machine. — Могилянська школа журналістики.
  2. Леся Ганжа. Наталя Гуменюк: Як бути журналістом-міжнародником на фрілансі Архівовано 26 квітня 2014 у Wayback Machine. // Редакторський портал, 16.09.2013.
  3. 2009 INTERNATIONAL EMMY® AWARDS NEWS & CURRENT AFFAIRS NOMINEES ANNOUNCED Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine. — International Emmy Awards. (англ.)
  4. Програма «Подробиці» номінована на Emmy! // Інтер, 24.07.2009.
  5. Анна Безлюдная: «Номинация программы «Подробности» на Эмми – это беспрецедентное событие для всей Украины» Архівовано 4 травня 2014 у Wayback Machine. // Комсомольская правда в Украине, 25.08.2009.
  6. Марина Баранівська. Наталя Гуменюк: «Кожен з наших героїв — це людина, яка спромоглася на вчинок, не побоялася змінити своє життя» Архівовано 2014-05-05 у Wayback Machine. // Телекритика, 18.02.2011.
  7. За що звільнили Наталю Гуменюк? Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine. // Телекритика. Дуся, 15.12.2009.
  8. Гуменюк відповідає на запитання Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. // Телекритика. Дуся, 16.12.2009.
  9. «Громадське ТБ» хоче вийти в ефір у вересні. Програмну раду очолює Скрипін // Телекритика, 11.06.2013.
  10. ГО «Громадське телебачення» оновлює керівний склад та розпочинає новий етап діяльності. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
  11. Голова «Громадського» вийшла заміж за російського друга «ДНР» Народна правда, 15.08.2017
  12. Указ Президента України від 6 листопада 2019 року № 808/2019 «Про Раду з питань свободи слова та захисту журналістів»
  13. Гуменюк – найкраща журналістка 2009 року Архівовано 4 травня 2014 у Wayback Machine. // Телекритика. Дуся, 01.03.2010.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.