Pussy Riot

Ідея створення гурту виникла у майбутніх учасниць у березні 2011 року під впливом від західного панк-феміністського руху Riot grrrl[6].

Днем народження гурту учасниці називають 7 листопада 2011 року - в цей день Pussy Riot завантажили до Інтернету[7] свій перший кліп[8], у якому вони влаштовували виступи-акції на платформі станції московського метро та на даху тролейбусу[9].

У складі колективу було більше, ніж 10 учасниць, які виступали анонімно під псевдонімами у цілях підкреслення важливості спільної ідеї та неважливості індивідуальностей[10]. На виступах та під час спілкування з пресою всі жінки, що грали у гурті, закривали обличчя в'язаними балаклавами і, навіть у морозну погоду, носили легкі яскраві сукні та кольорові панчохи[11][12].

Протягом декількох наступних місяців учасниці гурту несанкціоновано виступили на Красній площі[13] та на даху слідчого ізолятору, у якому перебували люди, що протестували у зв’язку з виборами до Державної думи[14]. Ще одна серія виступів відбулася у локаціях, де, на думку учасниць гурту, було «скупчення багатих путіністів»[15]. Виступ на кожній з акцій був знятий на відео та викладений в Інтернет у вигляді музичного кліпу[16][17][18].

Перфоманс на Красній Площі, 20 січня 2012 року

Храм Христа Спасителя, де відбувся панк-молебень

Найбільш резонансною акцією Pussy Riot став несанкціонований виступ 21 лютого 2012 року (який гурт назвав «панк-молебнем „Богородица, Путина прогони!“) в храмі Христа Спасителя, під час якого учасниці гурту частково виконали[19] свою пісню з опозиційним текстом[20].  У зв’язку з цією акцією, 3 березня 2012 р. за звинуваченням в хуліганстві були заарештовані Надія Толоконнікова і Марія Альохіна, а 16 березня — Катерина Самуцевіч. Заарештовані жінки не підтверджують свою участь у гурті Pussy Riot. Однак у дебатах на суді і в своєму останньому слові обвинувачені цього вже не заперечували[21][22].

4 червня 2012 р. офіційне звинувачення було висунуто Марії Альохіній, — одній з трьох заарештованих, і попереднє слідство було завершено[23]. Всіх їх звинуватили в хуліганстві за мотивами релігійної ненависті, здійсненому групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 213 КК РФ)[24]. Копія обвинувального висновку, пред'явленого Н. А. Толоконниковій, була частково опублікована в блозі журналістки Ольги Бакушинської на сайті радіостанції «Ехо Москви»[25], а пізніше — повністю в «Новій газеті»[26]. Учасниці «Pussy Riot» звинувачувалися, в тому числі, в незаконному проникненні в обгороджену частину (солею) храму, куди, на думку слідчого, дозволяється заходити тільки представникам православного духовенства. Це викликало здивування протодиякона Андрія Кураєва: він заявив, що церковні правила не забороняють прихожанам заходити на солею (і незрозуміло, який державний закон це забороняє), і що таке формулювання обвинувачення образливе для РПЦ[27].

17 серпня трьох учасниць Pussy Riot засудили на ув'язнення на два роки колонії спільного режиму за акцію у Храмі Христа Спасителя[28].

10 жовтня вирок Катерини Самуцевіч змінили на умовний завдяки тому, що під час виступу охорона Храму затримала її до того, як вона потрапила до солею[29].

23 вересня 2013 року під час перебування Толоконнікової у мордовській колонії було опубліковано її листа[30], в якому ув’язнена оголосила про початок свого голодування, пов’язаного з поганими умовами перебування у місці позбавлення волі та з неповажним ставленням керівництва колонії до Толоконнікової.

23 грудня 2013 року Надія Толоконнікова та Марія Альохіна вийшли на свободу по амністії, яку вони, однак, назвали профанацією та піаром перед Олімпіадою у Сочі[31][32].

Слідство над Pussy Riot набуло широкого розголосу - міжнародна правозахисна організація «Amnesty International» визнала заарештованих ув'язненими сумління[33], а судовий процес над учасницями гурту навіть було порівняно з процесом Синявського і Даніеля[34].

20 лютого 2014 року учасниці Pussy Riot у свої класичних образах виступили у Сочі в Олімпійському парку, де вони зняли матеріал для пісні “Путин научит тебя любить Родину”, а їх акція була силовими методами розігнана казаками[35][36]. Однак, потім концепція Pussy Riot зазнала змін. В інтерв’в ресурсу Meduza Толоконнікова згадувала, що

«...будь-який художник, як і має бути, змінюється з часом, з обставинами. Коли ми в 2014 році стали вільними, проблематично вже було влаштовувати карнавали. Найтрагічніший рік — Україна, Крим, [збитий в липні 2014-го над Донбасом] літак… Тоді ми замовчали, а потім почали робити „Медіазону“»[37].

Толоконнікова та Альохіна продовжили разом працювати над створеними ними  правозахисною організацією „Зона права“ та правозахисним медіаресурсом „Медиазона“[37]. Останнім спільним[38] творчим  проектом Надії з Марією став кліп Pussy Riot - I Can't Breathe. Після нього нові пісні та музичні відео Pussy Riot виходять з Толоконніковою у ролі основної співачки та публічної представниці групи. Серед цих робіт - Chaika, Straight Outta Vagina, Make America Great Again та інші.

15 липня 2018 року 3 активістки та 1 активіст  Pussy Riot, одягнені у поліцейську форму, вибігли на поле московського стадіону Лужніки, де відбувався фінальний матч чемпіонату світу з футболу[39] . Акцію назвали «Міліціонер вступає у гру»[40], скоро після її проведення Pussy Riot виклали список з 6 вимог до російської влади та кліп на пісню Track About Bad Cop[41].

Pussy Riot активно підтримують звільнення Олега Сєнцова з російської тюрми - було створене музичне відео[42] та проведені акції на підтримку режисера-політв’язня у Якутську[43] та Нью-Йорку[44].

Протягом існування Pussy Riot, музична концепція гурту трансформувалася з анонімного анархо-феміністського панк-рок колективу у альтернативний інді-проект, яким займається Надія Толоконнікова - найвпізнаваніша учасниця гурту.

Музичний стиль першого альбому Pussy Riot, пісні з якого учасниці гурту несанкціоновано виконували у публічних просторах Москви - “Убей сексиста” 2011 року - можна охарактеризувати як riot grrrl та панк-рок[45]. Якість запису є невисокою, а тексти містять радикальні судження стосовно російської влади, сексизму, патріархату та інших аспектів російського суспільно-політичного життя. Пісня “Путин научит тебя любить Родину” 2014 року за жанром схожа на пісні з “Убей сексиста”.

Починаючи з 2015 року, стиль музики Pussy Riot кардинально трансформується - якість запису пісень стає високою, жанр варіюється між поп, електронною та інді музикою, а тексти пісень стають менш радикальними, хоча у них продовжується лінія критики сексизму, російської влади та російських правоохоронних органів.

28 жовтня 2016 року у Pussy Riot вийшов реліз “xxx”[46], що складався з 3 пісень. Гурт продовжує публікувати нові пісні з музичними відео на них у YouTube.

У одному з інтерв’ю за 2018 рік Толоконнікова сказала, що

«Наша музика різна, ми типу кидаємо виклик жанру, у якому працює Pussy Riot, бо ми робимо поп-пісні, ми робимо електронну музику та хардкор-треки — тож я не думаю, що музичний жанр та форма музики лежать в основі Pussy Riot»[47].

Учасниці Pussy Riot казали, що політичні погляди членкинь Pussy Riot варіюються від анархістських  до ліволіберальних, а об’єднує їх фемінізм, опозиція режиму Путіна, ліві ідеї в цілому та антиавторитаризм[48].

Учасниці гурту заявляли, що вони проти патріархальної сім’ї, у якій жінці відводиться лише другорядна роль[20]. У інтерв’ю на початку 2012 року учасниці гурту висловили свою політичну позицію тим, що

«Так, найголовніша ціль зараз — повалення Путіна та його команди. Але з поваленням Путіна не ввімкнеться раптом щасливе життя. А фемінізм та права ЛГБТК не займуть автоматично зоряне положення»[11].

У більш сучасних інтерв’ю висловлювання Толоконнікової можна назвати більш реформістськими та менш радикальними:

«Це справа (покращення умов перебування у російських колоніях), що потребує зусиль, часу та допомоги. Безумовно, це велика задача для держслужбовців. Мені б хотілося, щоб вони не зачинялися від нас, щоб йшли на співпрацю. Разом ми, можливо, могли б зробити систему більш людяною»[31].

В інтерв’ю 2018 року Толоконнікова наголошувала на тому, що для Pussy Riot багато значать цінності ЛГБТК, розмаїття та економічна рівність[47].

Позиція діячів культури

• Американська співачка Мадонна під час концерту у Москві 7 серпня 2012 року виступила за звільнення з-під варти трьох заарештованих учасниць гурту «Pussy Riot». Під час виступу в спортивному комплексі «Олімпійський» вона заявила[49][50]:

Я б хотіла сказати декілька слів про «Pussy Riot». Моя мрія і молитва полягають у тому, що кожна людина в усьому світі має право на те, щоб до неї ставилися, як до людини… Ці три дівчини, Надя, Катя і Маша, зробили щось мужнє, вони заплатили за цей вчинок, і я молюся за їхню свободу.

Після цього Мадонна продемонструвала напис «Pussy Riot» на спині, вдягла балаклаву на зразок тих, у яких учасниці панк-групи виступили в храмі Христа Спасителя, і виконала один зі своїх хітів, Like a Virgin.

Багато всесвітньо відомих діячів культури виражали підтримку Pussy Riot, серед них - Пол Маккартні, Йоко Оно, Стінг, гурти Red Hot Chili Peppers, Franz Ferdinand, Die Antwoord[51]. Панк-гурт Anti-Flag у підтримку Pussy Riot переспівав пісню “Богородица, Путина прогони” англійською мовою[52].

• «Free Pussy Riot!» — многоязычный сайт в поддержку арестованных участниц группы
• Обвинительное заключение на Толоконникову Н. А., опубликованное в «Новой Газете»
• Текст обвинительного заключения в Викитеке
• Pussy Riot в Лентапедии