Пономарьов Віктор Семенович

Віктор Семенович Пономарьов (нар. 8 травня 1924, Горлівка, Донецька губернія, УРСР — пом. 27 червня 1972, Кострома, РРФСР) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника та нападника. Майстер спорту СРСР (1949).

Віктор Пономарьов
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Семенович Пономарьов
Народження 8 травня 1924(1924-05-08)
  Горлівка, Донецька губернія, УРСР
Смерть 27 червня 1972(1972-06-27) (48 років)
  Кострома, РРФСР
Зріст 172 см
Вага 65 кг
Громадянство  СРСР
Позиція заххисник, нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1945—1948 ВПС (М) 71+(19)
1949—1950 «Торпедо» (М) 60(17)
1951—1952 ЦБЧА (М) 1(1)
1953 МВО (М) 0(0)
1954 «Шахтар» (Ст) 11(3)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1956
1957—1958
1959—1962
1963
1965—1966
1967—1968
1969
1971
1972		 «Шахтар» (К)
«Металург» (З)
«Шинник» (Яр)
«Шахтар» (К)
«Шинник» (Яр)
«Спартак» (Кс)
«Світанок»
«Алга»
«Спартак» (Кс)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Біографічні відомості

Футбольну кар'єру розпочав 1945 року у футболці московського ВПС. У 1949 році прийняв запрошення від московського «Торпедо», з яким виграв кубок СРСР (у фіналі Кубка СРСР 1945 роки проти «Динамо» Москва (2:1) відзначився переможним голом)[1]. На початку 1951 року перейшов до московського ЦБЧА. За армійців провів один матч — 28 червня 1951 року в гостьовому матчі проти горьківського «Торпедо» (5:0) вийшов на заміну та відзначився четвертим голом. По розформуванні ЦБЧА в 1953 році опинився в МВО (Москва). У 1954 році став гравцем сталінського «Шахтаря», де закінчив кар'єру гравця.

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 1956 році очолив кадіївський «Шахтар». З 1957 року по червень 1958 року тренував запорізький «Металург». У 1959 році приєднався до тренерського штабу ярославльського «Шинника», в якому з перервами до 1966 року працював на посадах старшого тренера та технічного директора. Потім тренував клуби «Шахтар» Караганда (1963), «Світанок» Красноярськ (1969), «Алга» Фрунзе (1971) та «Спартак» Кострома (1972).

У 1972 році помер у Костромі (за іншими даними — в Ярославлі) за невідомих обставин[2].

Старший брат Олександр Пономарьов — заслужений майстер спорту і заслужений тренер СРСР. Виступав за «Трактор» (Сталінград), «Торпедо» (Москва) і «Шахтар» (Сталіно). Другий за результативністю гравець в історії чемпіонатів СРСР, член «Клубу Григорія Федотова».

Досягнення

Як гравця
«Торпедо» (Москва)
ЦБЧА (Москва)

Відзнаки
  • Майстер спорту СРСР

Примітки
  1. Победа в Кубке СССР - 1949. - торпедо (рос.)
  2. Братья Пономарёвы: доиграли, но не допели (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.