Понта-ду-Сол
По́нта-ду-Со́л (порт. Ponta do Sol; МФА: [ˈpõ.tɐ du ˈsɔɫ][1]) — муніципалітет і містечко в Португалії, в автономному регіоні Мадейра. Розташований на острові Мадейра в Атлантичному океані, на теренах історичної португальської провінції Мадейра. Належить до Фуншальської діоцезії Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1501 року. Поділяється на 3 парафії. Площа муніципалітету — 46,19 км²
По́нта-ду-Со́л | |||
---|---|---|---|
| |||
Вигляд містечка | |||
Країна: | Португалія | ||
• Регіон: | Мадейра | ||
• Провінція: | Мадейра | ||
• Острів: | Мадейра | ||
Площа: | 46.19 км² | ||
Населення: | 8862 ос. (2011) | ||
• Густота: | 191,86 осіб/км² | ||
Самоврядування: | 1501 | ||
Індекс: | 9360 | ||
Часовий пояс: | UTC+0, +1 (влітку) | ||
Код LAU: | 3005 | ||
Офіційний сайт | |||
, населення муніципалітету — 8862 ос. (2011); густота населення — 191,86 осіб/км² . Патрон — Діва Марія. Святковий день муніципалітету — 8 вересня. Поштовий індекс — 9360. Код місцевої адміністративної одиниці — 3005. Складова статистичного регіону Мадейра.
Географія
Понта-ду-Сол розташована на південному заході острова Мадейра в Атлантичному океані.
Понта-ду-Сол на півдні омивається Атлантичним океаном, на заході межує з муніципалітетом Кальєти, на північному заході — з муніципалітетом Порту-Моніж, на півночі — з муніципалітетом Сан-Вісенте та на сході — Рібейра-Брава. Відстань до столиці острова міста Фуншала становить 18 км.
За колишнім адміністративним поділом (до набуття Мадейрою статуту автономії у 1976 році) селище входило до складу Фуншальського адміністративного округу.
Історія
За переказом назва селища походить ще з часів відкриття острова, коли Жуан Зарку перебуваючи поблизу острова досяг певної точки з якої було видно скалу, нібито кольору сонця. Українською мовою «понта-ду-сол» означає «там, де сонце сідає».
Завдяки родючим ґрунтам розвиток селища був дуже швидким. Вважається, що селище було засновано ще у 15 столітті, а першу церкву побудовано у 1486 році.
2 грудня 1501 року португальський король Мануел I надав Понті форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
Основною діяльністю тих часів було вирощування цукрової тростини[2].
Населення
Кількість мешканців[3] | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 | |
8 287 | 9 360 | 9 137 | 10 452 | 13 212 | 12 114 | 13 296 | 14 984 | 15 735 | 13 829 | 10 945 | 9 149 | 8 756 | 8 125 | 8 862 |
Парафії
Економіка
В економіці муніципалітету домінує сільське господарство і туризм. Значна частина його території є гористою, де зосереджене тваринництво.
Туризм
Серед туристів популярністю користується головна церква «матріж» (порт. Igreja Matriz da Ponta do Sol), яку було побудовано в кінці 15 століття. Дах абсиди цієї церкви виконано у іспано-арабському стилі із застосуванням зеленої кераміки. Вважається єдиним екземпляром у Португалії, а сама кераміка була подарована селищу королем Мануелом Першим.
Галерея
- Скеля на сході селища
- Кільцева
- Вигляд набережної на фоні західного тунелю
- Східний тунель (не є автомобільною дорогою)
Примітки
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- Історія муніципалітету Понта-ду-Сол Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine. (порт.)
- Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População)
Джерела
- Ponta do Sol Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1911. — Vol. V. — P. 871.