Попит Маршалла

У теорії споживання попит Маршалла або маршаллівський попит — кількість товару, який споживач придбає за заданих цін і доходу, розв'язуючи задачу максимізації корисності.

Названий за іменем англійського математика Альфреда Маршалла, іноді його також називають вальрасівським попитом[1] (Леон Вальрас).

На відміну від гіксівського попиту маршаллівський попит не є компенсованим. При зміні цін на товари в споживчому наборі зміну попиту на нього можна подати як суму ефектів доходу і заміщення відповідно до рівняння Слуцького. У випадку ж з компенсованим попитом (наприклад, за Гіксом) ефект доходу відсутній. Тому для маршаллівського попиту не завжди виконується закон попиту, тобто за зростання ціни попит на товар може також зростати. Прикладом такої ситуації є гіпотетичний товар Гіффена. На практиці товар Гіффена не зустрічається, тому зазвичай вважають, що закон виконується і для маршаллівського попиту.

Визначення

Маршаллівський попит є розв'язком задачі максимізації корисності:

x^{*}(p,R)={\underset {px\leq R}{\operatorname {argmax} }}\,u(x),

де $R$ — дохід агента, $u(x)$ — функція корисності, $p$ — ціна, $x^{*}(p,\ R)$ — маршаллівський попит.

Якщо $u(x)$ неперервна, дохід і ціни додатні, то згідно з теоремою Веєрштрасса розв'язок задачі існує. При цьому функцію $v(p,R)=\max _{px\leq R}u(x)$ називають непрямою функцією корисності.

Властивості маршаллівського попиту

Додатна однорідність степеня 0 відносно цін і доходу: $x^{*}(kp,\ kR)=x^{*}(p,\ R)$ .
Для випадку локально ненасичуваних переваг (LNS) підтверджується гіпотеза повного витрачання бюджету ( $px=R$ ).
Якщо переваги опуклі, то маршаллівський попит — опукла функція; якщо переваги строго опуклі, то розв'язок задачі максимізації корисності єдиний, тобто $x(p,R)$ є функцією маршаллівського попиту.
Виконуються властивості матриці Слуцького.

Див. також

Примітки

Mas-Colell A. et al. Microeconomic theory. — New York: Oxford university press, 1995. — Т. 1.

Література

Фридман А. А. Лекции по курсу микроэкономики продвинутого уровня. — М. : Издательский дом ГУ ВШЭ, 2007. — С. 71. — ISBN 978-5-7598-0335-5.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Mas-Colell A. et al. Microeconomic theory. — New York: Oxford university press, 1995. — Т. 1.