Попков Володимир Михайлович
Попков Володимир Михайлович (1941—2007[1]) — радянський і український кінорежисер, сценарист, актор. Заслужений діяч мистецтв України (2001)[2].
Попков Володимир Михайлович | |
---|---|
Дата народження | 19 вересня 1941 |
Місце народження | Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР |
Дата смерті | 29 травня 2007 (65 років) |
Місце смерті | Київ, Україна |
Громадянство | Україна |
Alma mater | Костромський державний університет імені М. О. Некрасова |
Професія | кінорежисер, сценарист |
Нагороди | |
IMDb | ID 0691289 |
Біографія
Закінчив Костромський педінститут ім. М. О. Некрасова (1964) і режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1974).
З 1974 р. — режисер Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.
Фільмографія
Борис Тен" (1972, «Укртелефільм»), «Петро Панч» (1973), «Лицар Вася» (1974), «Втеча з палацу» (1975, у співавт. з М. Малецьким), «Така вона, гра» (1976, у співавт. з М. Малецьким. Бронзова медаль VII Всесоюзного кінофестивалю спортивних фільмів, Ленінград, 1979), «Будьте напоготові, Ваша високосте!» (1978), «Дізнайся мене» (1979, у співавт. з Юрієм Хоменком), «Довгі дні, короткі тижні» (1980, т/ф, 2 с), «Карусель» (1983, Головний приз XXI Міжнародного фестивалю телевізійних фільмів «Золота Прага», 1984), «Вантаж без маркування» (1984), «Рік теляти» (1986), «Грішник» (1988), «Допінг для ангелів» (1990), «Серця трьох» (1992), «Серця трьох — 2» (1993), «Графиня де Монсоро» (1997, телесеріал), «Слід перевертня» (2001, сценарист у співавт.), «Мій особистий ворог» (2005), «Пороки і їх прихильники» (2006, телесеріал), «Вбити змія» (2007, телесеріал) та ін.
- Ролі в кіно
- «Партизанська іскра» (1957, Володимир Волошин), «Грачі» (1982), «Дамський кравець» (1990, епізод).
Нагороджений медалями. Був членом Національної Спілки кінематографістів України.
Примітки
Література
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.127.
Посилання
- Попков Володимир Михайлович на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)